Помилка прихованих мотивів
Помилка прихованих мотивів — це неформальна помилка акцентування уваги, в якій стверджується, що результати були спричинені прихованою неправомірною поведінкою чи неправомірними діяннями осіб, які приймають рішення. Історик Девід Хакетт Фішер[en] визначив її як переконання, що значущі факти історії неодмінно є зловісними, і що «сама історія є розповіддю про причини, переважно підступні, і результати, в основному огидні». Це більше, ніж теорія змови, оскільки вона не просто розглядає можливість прихованих мотивів і вчинків, а наполягає на них. У своїй крайній формі помилка представляє загальну параною.[1]
Фішер визначає декілька прикладів помилки, зокрема роботи Чарлза-Остіна Бірда. У кожному випадку Фішер показує, що історики надали детальні зображення історичних постатей, які брали участь у неофіційних зустрічах і демонстрували низьку мораль, на основі малої кількості доказів або їх відсутності. Він зазначає, що помилка прихованих мотивів не обов'язково означає навмисну фальсифікацію історії; це може випливати із щирого (але хибного) переконання, що нічого не відбувається випадково чи помилково.[1]
Річард Хофштадтер[en] обговорював цю помилку перед Фішером, хоча й не по імені. Розглядаючи історії з ери прогрессивізму[en], Хофштадтер зауважив, що прогресивні історики схильні вважати, що реальність завжди приховувалась і ігнорувалась, визначаючись хабарами, знижками та таємними діловими угодами.[1][2]
Модифікація помилки прихованих мотивів стверджує, що коли історичні записи не містять доказів, що пояснюють певний набір подій, це саме по собі є доказом прихованої причини.[3]
Ідею прихованої помилки критикував Джеффрі М. Бейл, автор книги «Найтемніші сторони політики», який посилався на ризик недооцінки істориками впливу політичних таємних товариств, авангардистських партій та спецслужб.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Fischer, David Hackett (1970). Historians' Fallacies.
- ↑ Hofstadter, Richard (1955). The Age of Reform.
- ↑ Davidson, Ronald M. (2002). Indian Esoteric Buddhism.
- ↑ Bale, Jeffrey M. (2007). Political paranoia v. political realism: on distinguishing between bogus conspiracy theories and genuine conspiratorial politics. Patterns of Prejudice. 41 (1): 58—59. doi:10.1080/00313220601118751.
Джерела[ред. | ред. код]
- Duthie, James A. (2012). A Handbook for History Teachers. Lanham, MD: University Press of America. с. 38. ISBN 076185990X. OCLC 806521506.
