Помірні широколистяні та мішані ліси
Ліси помірної зони — лісові зони Південної та Північної півкуль, що представляють собою природні ландшафти материків, і характеризуються переважанням лісової рослинності, переважно, листяними та хвойними видами. Зазвичай, такі зони є змішаними лісами помірного і вологого біомів. Типова структура лісу включає в себе чотири яруси:
- Верхній ярус — лісовий намет, що складається зі зрілих дерев висотою від 30 до 60 метрів.
- Підлісок — складається з тіньолюбних рослин, висотою від 9 до 15 метрів. Верхній шар підліску представлений молодими і невисокими дорослими деревами — рослинами, крони яких очікують на доступ до верхнього ярусу.
- Чагарниковий ярус — складається з низьких дерев'янистих рослин, що в конкретних умовах не можуть сформувати деревостан.
- Нижній, трав'янистий ярус представлений різноманітними трав'яними рослинами.
Лісоутворюючі породи[ред. | ред. код]
Флора і фауна помірної зони не відрізняється різноманіттям. Кількість лісоутворюючих видів не перевищує п'яти-восьми, а в районах найбільш континентального клімату, нерідко домінують дерева лише одного виду.
Клімат[ред. | ред. код]
Кліматичні умови помірного поясу є помірно м'якими. Зима триває не більше 4-6 місяців, на рік випадає 700—1500 міліметрів опадів.[1]
Головною особливістю помірного клімату є наявність сезонів з великими коливаннями температури. Узимку постійно є небезпека промерзання ґрунту, внаслідок чого доступ до води буде обмежений. Більшість лісів помірної зони листопадні (листовий опад у лісах помірної зони становить 1-10 тонн/га на рік[1]) — випаровування з листя є основним шляхом втрат води для дерева, тому, позбуваючись його, рослини стають більш стійкими до посухи. Іншим варіантом скорочення витрат є хвоя — голки добре переносять посуху, і витрати води у таких рослин є невеликими [2]
Географія[ред. | ред. код]
Територія, яку ліси помірного поясу займають у Південній півкулі є не дуже великою (масиви таких лісів є в Чилі, Тасманії, на берегах Австралії і Нової Зеландії), але натомість вони дуже розповсюджені в Північній — ними вкриті великі території в Європі, Північній Америці та на Далекому Сході.[2] На півночі такі ліси можуть переходити в тайгу.
В Україні ліси займають близько 14 % території.[1]
Екорегіони[ред. | ред. код]
Нотогея[ред. | ред. код]
| Помірні ліси Архіпелагу Чатем | Нова Зеландія |
| Помірні ліси Східної Австралії[en] | Австралія |
| Помірні ліси Фіордленду | Нова Зеландія |
| Помірні ліси Берегу Нельсона[en] | Нова Зеландія |
| Помірні ліси Північного острова[en] | Нова Зеландія |
| Помірні ліси каурі Північного острова[en] | Нова Зеландія |
| Помірні ліси острова Стюарт | Нова Зеландія |
| Помірні ліси Річмонду[en] | Нова Зеландія |
| Помірні ліси Північного острова | Нова Зеландія |
| Ліси Центрального нагір'я Тасманії | Австралія |
| Помірні ліси Тасманії | Австралія |
| Помірні дощові ліси Тасманії[en] | Австралія |
| Помірні ліси Вестланду | Нова Зеландія |
Євразія[ред. | ред. код]
Америка[ред. | ред. код]
| Помірні ліси архіпелагу Хуан-Фернандес | Чилі |
| Магелланові субполярні ліси | Аргентина, Чилі |
| Помірні ліси островів Сан-Фелікс-Сан-Амбросіо (Десвентурадас) | Чилі |
| Вальдивійські помірні дощові ліси | Аргентина, Чилі |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Лісові екосистеми помірного поясу. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
- ↑ а б Ліси помірного поясу, особливості. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 6 грудня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- World Wildlife Fund−WWF Biomes: Temperate broadleaf and mixed forests biome [Архівовано 9 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Temperate forest [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Bioimages.vanderbilt.edu: Index of North American Temperate Broadleaf & Mixed Forests ecoregions
- Terraformers Canadian Forest Conservation Foundation