Помірці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Помірці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Помірці 
Основні дані
Населення 517
Територія 0.820 км²
Густота населення 630.49 осіб/км²
Поштовий індекс 48433
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°00′17″ пн. ш. 25°26′23″ сх. д. / 49.00472° пн. ш. 25.43972° сх. д. / 49.00472; 25.43972Координати: 49°00′17″ пн. ш. 25°26′23″ сх. д. / 49.00472° пн. ш. 25.43972° сх. д. / 49.00472; 25.43972
Водойми р. Вільховець
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста Юшкалюк Галина Григорівна
Карта
Помірці. Карта розташування: Україна
Помірці
Помірці
Помірці. Карта розташування: Тернопільська область
Помірці
Помірці
Мапа
Мапа

CMNS: Помірці у Вікісховищі

В'їзд у село

Помі́рці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Ріпинецькій сільраді.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Вільховець, у центрі району. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується 21 грудня 1439 року у протоколах галицького суду (Pomorzecz)[1].

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565-66 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.[2]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Про село вчитель історії місцевої школи Михайло Луців упорядкував і видав книжку «Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці».

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква Пресвятої Трійці (1898, дерев'яна), 2 каплиці: (1865, кам'яна) та нова (1991, мурована).

Парохом сіл Помірці та Ріпинці на початку XX століття був Іларіон Лушпинський.

Церква Пресвятої Трійці[ред. | ред. код]

Тризрубна одноверха дерев'яна церква розташована в північній частині села. Споруджена в 1898 році, на місці старої дерев'яної церкви. Після Другої світової війни радянська влада забрала і вивезла в невідомому напрямку унікальні ікони XVIII ст. і різьблений іконостас, потім зачинила храм, перетворивши його на склад. З 1989 року в церкві відновила богослужіння громада УАПЦ.

На південний захід від церкви розташована мурована двоярусна восьмибічна дзвіниця.

Церква Пресвятої Трійці (1898, дерев'яна)

Встановлено пам'ятні хрести:

  • на честь Богдана Хмельницького, який відвідав місцеву церкву (1653)
  • розгрому татар («Татарне»)
  • скасування панщини (кінець XIX ст.)
  • 950-ліття Хрещення Руси-України (1938)
  • «Петрівський»

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

На південному сході села є гідрологічна пам'ятка природи — Джерела «Гуркало».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ФАП, торговельний заклад.

Населення[ред. | ред. код]

У 2007 році кількість мешканців села становила 528 осіб.

Прізвища мешканців села: Андрусеньків, Андрушків, Галаван, Глов'як, Желізко, Захарчук, Іванишин, Іваськів, Корчинський, Лозінська, Луців, Машталір, Мосціпан, Нагайовський, Павлів, Польовий, Попадюк, Римар, Сиров'як, Строгуш, Тринька, Фізьо, Чип, Щербатий, Юсупов.

Народились[ред. | ред. код]

  • Луців Григорій Іванович (нар. 1945) — хормейстер, композитор-аматор, заслужений працівник культури України,[5] проживає в Бучачі
  • Луців Михайло Іванович — краєзнавець, автор книги «Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці».
  • Лушпинський Іларіон (1884 — р. і м. см. невід.) — священик УГКЦ, громадський діяч
  • Мартинюк Михайло (нар. 1907) — фольклорист
  • ймовірно, єпископ, Ґерард Петрівскі — адміністратор Папської католицької місії у Китаї, уроджений Петрівський, якого навчатись вислала графиня Волянська[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.75, № 731. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015. 
  2. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (листопад—грудень). — С. 142. — ISSN 0130-5247.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
  5. Дем'янова І. Луців Григорій Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408. — ISBN 966-528-199-2.
  6. Помірці // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 627—628.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]