Пониковиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пониковиця
Каплиця Святої Трійці
Каплиця Святої Трійці
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Пониковицька сільська рада
Код КОАТУУ 4620385801
Основні дані
Засноване 1511
Населення 1565
Площа 3,528 км²
Густота населення 443,59 осіб/км²
Поштовий індекс 80640[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°03′04″ пн. ш. 25°02′53″ сх. д. / 50.05111° пн. ш. 25.04806° сх. д. / 50.05111; 25.04806Координати: 50°03′04″ пн. ш. 25°02′53″ сх. д. / 50.05111° пн. ш. 25.04806° сх. д. / 50.05111; 25.04806
Середня висота
над рівнем моря
322 м
Водойми р. Стир
Відстань до
обласного центру
92 км
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Пониковиця
Відстань до
залізничної станції
0,5 км
Місцева влада
Адреса ради 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця, тел. 3-34-48
Сільський голова Бенедик Галина Миколаївна[2]
Карта
Пониковиця. Карта розташування: Україна
Пониковиця
Пониковиця
Пониковиця. Карта розташування: Львівська область
Пониковиця
Пониковиця

Пониковиця у Вікісховищі?

Пони́ковиця — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Відстань до обласного центру становить 92 км, що проходить автошляхом обласного значення; до райцентру становить 8 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 0,5 км.

Село є центром Пониковицької сільської ради, якій підпорядковано села Пониковиця, Глушин, Голосковичі, Ковпин Ставок, Косарщина, Суходоли.[3] Населення становить 1565 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Населений пункт лежить при річці Стир, за 8 км на південний захід від м. Броди.

Топоніми[ред. | ред. код]

Назву виводять із індоєвропейської мови — корінь назви вказує на болота, мочарі.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка датується 1511 роком, хоча археологічні знахідки Висоцької культури засвідчують, що поселення були тут у більш давні часи. Поселення двічі, у 1688 та 1696 роках, зазнало набігів кримських татар. У XVII-XVIII століттях належало шляхтичам Дідинським, Крушельницьким, Оміцинським, Софії Швейковській, Валевським. З 1791 року воно у власності підкамінського домініканського монастиря. У 1840 році потрапляє у власність Шумлянському, який село розорив, після нього тут господарював бродівський купець Саля, пізніше, з 1856 року, — Міхал Новаковський. У 1860-их роках поблизу села проходило будівництво залізниці зі Львова до Бродів, завдяки чому багато місцевих отримали тут роботу. Підкамінський монастир продав під залізничне полотно 13 моргів 375 сажнів у пониковицькому лісі.[4]

У 1891 році у Пониковиці закладено читальню Бродівської повітової філії товариства «Просвіта».

У районі села відбувалися бої в роки Першої і Другої світових воєн. Пониківці брали участь в бойових діях у складі підрозділів Українських січових стрільців, Української Галицької Армії, згодом — УПА, Червоної армії.

У 19401941 та 19441946 роках Пониковиця була районним центром Львівської області, у 1946—1956 рр. входила до складу Заболотцівського району.

У радянський період село Пониковиця було відоме іподромом, на якому часто у 1980-х роках проходили міжнародні змагання з кінного спорту.

25 грудня 2009 році за материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку Указом Президента України присвоєно почесне звання «Мати-героїня» чотирьом мешканкам Пониковиці — Батурін О. М., Івасечко М. Є., Ковальчук Н. Л. та Ковалюк М. С.[5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Храм Пресвятої Трійці. Попередницею храму була невеличка каплиця УГКЦ Святої Трійці, збудована у 1920-х роках замість зруйнованої під час першої світової війни дерев’яної церкви. Місце під будівництво святині — на вигоні поблизу сільського цвинтару, обрав та пізніше освятив Митрополит Андрей Шептицький, котрий у 1922 році перебував з візитацією у Пониковиці. Керував будівництвом церки тодішній парох Пониковиці о. Петро Герасимів. 1928 року було освячено збудовану каплицю. 1932 року о. Петро Герасимів помер, а його місце зайняв Лютослав Куссий, пізніше о. І. Палій. 1946 року ліквідовано УГКЦ. Каплиця залишалався діючою і у радянський час, але вже під юрисдикцією Православної церкви Московського патріархату. Відновлення УГКЦ відбулося на початку 1990-х років вже після того, як Україна здобула свою незалежність. Тоді ж було вирішено будувати новий більший храм. Розпочали будівництво за о. Богдана Тишкуна. 1995 року єпископ Зборівської єпархії УГКЦ владика Михайло (Колтун) та парох о. Богдан Тишкун освятили наріжний камінь під майбутній храм. Продовжували спорудження за о. Віктора Гуменюка, а завершили — під керівництвом о. Андрія Степанюка, теперішнього настоятеля парафії Пониковиці. 1 червня 2015 року новозбудований храм було освячено.[6] До 2016 року парафія УГКЦ Пониковиці належала до Бродівського деканату, а від 6 червня 2016 року увійшла до складу новоствореного Старобрідського деканату Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ.[7] Чисельність парафії — 1200 вірян.[8]

Спорт[ред. | ред. код]

Честь села в чемпіонаті та кубку Бродівського району з футболу захищають футбольні клуби «Стир», створена 1959 р. та «Захід».

Досягнення ФК «Стир»
  • 2009, 2010, 2012 — володар весняного кубку Бродівського району з футболу;
  • 2010 — володар осіннього кубку Бродівського району з футболу;
  • 2011 — фіналіст осіннього кубку Бродівського району з футболу;
  • 2010, 2012 — чемпіон Бродівського району з футболу;[9]
  • 2009 — бронзовий призер чемпіонату Бродівського району з футболу;
  • 2011 — учасник Кубку Чемпіонів Львівської області.

Щорічно, починаючи з 2008 року, ФК «Стир» організовує футбольний турнір в Пониковиці. За весь час існування турніру у ньому брали участь наступні команди: «Чехи» (Лугове), «Рута» (Білявці),«Серет» (Заложці), «Сокіл» (Радивилів), «Стир» (Берестечко), «Стандарт» (Заводське) та «Спиртовик» (Лопатин). Футбольний клуб, починаючи з 2011 року, також є організатором міні-футбольного турніру між сільськими колективами Бродівського району, що проходить у спортивній залі Пониковицької школи. Тричі поспіль переможцем була міні-футбольна команда «Сонечко» з Пониковиці.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Поховані[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]