Пономаренко Євген Порфирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Порфирович Пономаренко
Народився 24 лютого (9 березня) 1909
Херсон, Російська імперія[1]
Помер 4 серпня 1994(1994-08-04) (85 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльність актор
Дружина Ужвій Наталія Михайлівна
IMDb ID 0690465
Нагороди та премії
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1971 Народний артист СРСР— 1960 Народний артист УРСР— (1951)

Пономаренко Євген Порфирович (24 лютого (9 березня) 1909, Херсон — 4 серпня 1994(1994-08-04), Київ) — український актор. Народний артист СРСР (1960). Народний артист Узбецької РСР (1944). Народний артист Української РСР (1951), .

Чоловік акторки Наталії Ужвій.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого (9 березня) 1909(19090309) року в Херсоні в родині чиновника. У 1928 році закінчив театральну студію при Одеському державному драматичному театрі. З 1936 року — актор Київського державного академічного українського драматичного театру імені І. Франка. Член ВКП(б) з 1944 року.

Могила Євгена Пономаренка

Помер 4 серпня 1994 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7; поруч з дружиною).

Творчість[ред. | ред. код]

Грав у фільмах: «На крилах пісні», «Штурмові ночі» (робітник), «Митько Лелюк» (партизан Мороз), «Кармелюк» (Левко), «Нескорені» (Андрій Проценко), «Калиновий гай» (художник Верба), «Суєта» (Іван), «Іванна» (Садаклій), «Спадкоємці» та ін.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1971; разом з О. Є. Корнійчуком (драматургом), Д. О. Алексідзе (режисером), Ю. С. Ткаченко, П. В. Куманченко, М. О. Задніпровським, В. М. Дальським (виконавцями головних ролей) за виставу «Пам'ять серця» в Київському українському драматичному театрі імені І. Франка)[2].

Нагороджений двома орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пономаренко Евгений Порфирьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 23 жовтня 2012.
  3. Українська Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2012.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сидоренко 3. Євген Пономаренко. К., 1977;
  • Митці України. К., 1992. — С.469—470;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.484;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.606;
  • Шевченківські лауреати: 19622001. К., 2001. — С.433-434.

Посилання[ред. | ред. код]