Пономарьова Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономарьова Галина Миколаївна
Пономарьова Галина Миколаївна.jpg
Народилася 28 січня 1925(1925-01-28)
Кременчук
Померла 17 липня 2006(2006-07-17) (81 рік)
Кременчук
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Діяльність педагог
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»

Гали́на Микола́ївна Пономарьо́ва (* 28 січня 1925, Кременчук — † 17 липня 2006, Кременчук) — українська вчителька, директор школи, нагороджена орденом Вітчизняної війни другого ступеня та медаллю «За відвагу», почесна громадянка Кременчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у родині службовців. У червні 1941 року закінчила 9 клас, з початком Другої світової війни допомогала в сільгоспі на станції Галещина. Через місяць школярів забрали — почалися бомбардування.

У спогадах писала, що ще в 1941 почала в Кременчуці розповсюджувати листівки, а 1942 року підпільна група налічувала десяток школярів. Розносили листівки по придніпровських селах, провожатим був М. В. Зозуля, згодом німці спалили будинок.

Після приходу радянських військ працювала в артілі, закінчила десятирічку, відновлювала зруйноване місто. Закінчила філологічний факультет Харківського державного університету.

З 1949 року працювала в селі Головач Полтавської області вчителем української мови та літератури.

Переїхала до Кременчука, працювала у СШ № 4 учителем російської мови, згодом — завуч.

Двадцять один рік була директором школи № 5 — з жовтня 1967 року.

1974 року її досвід керівника вивчив та схвалив Полтавський обласний відділ народної освіти і рекомендував використовувати у школах області.

Обиралася до складу міського комітету Компартії України.

Очолювала раду молодих педагогів при Автозаводському комітеті комсомолу.

Сімнадцять років була головою ради ветеранів Автозаводського району Кременчука — з 1987 року, після виходу на пенсію.

Джерела[ред. | ред. код]