Пономарьов Ілля Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономарьов Ілля Володимирович
Ilya Ponomarev, 2012 Horasis Global Russia Business Meeting crop.jpg
Народився 6 серпня 1975(1975-08-06) (47 років)
Москва, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Діяльність політик, підприємець
Alma mater Російський державний соціяльний університетd (2011)
Знання мов російська і українська[2]
Заклад Schlumberger, ЮКОС і Banyan Systemsd
Членство 6th State Duma of the Russian Federationd і 5th State Duma of the Russian Federationd
Посада депутат Державної Думи РФ[d]
Партія Комуністична партія Російської Федерації, Лівий фронт, Справедлива Росія, Альянс зелених і соціал-демократівd і Social Democrats of Russiad
Батько Пономарьов Володимир Миколайович (фізик)
Мати Larisa Ponomaryovad
IMDb ID 6764501
Сайт ilya-ponomarev.livejournal.com

Ілля Володимирович Пономарьов (нар. 6 серпня 1975(19750806), Москва, РРФСР) — російський політичний діяч, підприємець у галузі високих технологій. Депутат Державної думи Росії 5-го і 6-го (повноваження припинені достроково) скликань, член фракції «Справедлива Росія», член Ради Лівого фронту, голова опікунської ради Інституту інноваційного розвитку. Має громадянство України, розмовляє українською мовою.

20 березня 2014 року, під час голосування в Державній Думі Росії щодо ратифікації Договору про анексію Криму виявився єдиним із 450 депутатів, що проголосував проти анексії[3]. Мотивував свій вчинок тим, що Україна, відмовившись від ядерної зброї, дотрималась свого слова, а Росія, анексувавши Крим — ні.

Політична позиція[ред. | ред. код]

Заявив, що докторська дисертація Жириновського являє собою «80-сторінковий конспект художньо-публіцистичних творів самого Жириновського». Додав, що при захисті в МДУ в 1998 році половина ради ВАК на знак протесту покинула свої місця в залі. А ті, хто залишився, — отримали хабаря[4]. 18 лютого 2013 року Пономарьов направив запит генпрокурору Росії Юрію Чайці, в якому просив перевірити законність захисту дисертації лідером ЛДПР. Слідчий комітет Росії почав перевірку законності присудження Жириновському докторського звання[5].

Переслідування в Росії[ред. | ред. код]

У серпні 2014 був змушений покинути Росію, з 2015 року перебуває у США. У РФ проти нього порушили кримінальну справу, у квітні 2015 Держдума Росії позбавила Іллю Пономарьова депутатської недоторканності[6]. 16 жовтня 2015 Держдума Росії дала згоду на арешт Іллі Пономарьова, обвинуваченого в пособництві у розтраті фонду «Сколково»[7].

10 червня 2016 Держдума Росії своїм рішенням достроково позбавила Пономарьова повноважень депутата[8].

17 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство колишньому депутату Державної Думи Росії Іллі Пономарьову[9].

У 2022 році опублікував заяву Національної республіканської армії.[10][11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «​Порошенко предоставил украинское гражданство сестре Сенцова и экс-депутату Госдумы РФ Пономареву»
  2. https://www.youtube.com/watch?v=uApVZn6EojM
  3. У депутата Госдумы, проголосовавшего против аннексии Крыма, начались проблемы [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Дважды академик» Жириновский мог бы написать «сотни диссертаций» — MK.RU, № 26168,20.02.2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  5. BBC: СКР проверит заявления о защите диссертации Жириновским [Архівовано 28 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  6. Бі-бі-сі: Комитет Думы согласился лишить Пономарева иммунитета [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.), 4.04.2015
  7. Госдума согласилась на заключение депутата Ильи Пономарева под стражу [Архівовано 28 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Росія: Держдума позбавила депутатського мандата опозиціонера Пономарьова
  9. Порошенко надав українське громадянство екс-депутату Держдуми РФ. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019. 
  10. Дугину убили партизаны из Национальной Республиканской Армии – экс-депутат Госдумы. Украинская правда (рос.). Процитовано 22 серпня 2022. 
  11. ФСБ раскрыла убийство дочери Дугина. Interfax.ru (рос.). Процитовано 22 серпня 2022.