Понори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Limestone Hole.JPG

Поно́ри (від словен. ponor — «нора», «яма»)[1] або катавотри — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованого масиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод). Являє собою природний отвір (тріщину) або порожнину будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology 43 (7): 708–728. JSTOR 30057941. doi:10.1086/624363. «Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.» 

Література[ред. | ред. код]