Понтонний міст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Військовий понтонний міст з човнів на Рейні (1945)
Float bridge.JPG
Понтонний міст через Інгулець на житломасиві Південного ГЗК (Кривий Ріг) у напрямку селища Мотренівка

Понто́нний міст — міст, що має плавучі опори-понтони. Різновидом понтонного моста є наплавний міст, який не має відокремлених понтонів — плавучими є самі прогонові будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Основне застосування понтонних мостів — організація тимчасових переправ через водні перешкоди при аварії або під час ремонту постійних мостів, у військовій справі, при ліквідації наслідків стихійних лих тощо. Однак зустрічаються і постійно функціонуючі понтонні і наплавні мости. Так, існують відомості, що перший наплавний міст у Києві (точніше, в його околицях) було закладено в XII столітті в районі давнього Вишгороду[1]. Він з'єднав береги Дніпра.

Перевагою понтонних мостів є їх мобільність (вони можуть транспортуватись як по воді, так і суходолом у розібраному стані), швидкість монтажу. До недоліків відносяться створення проблем для судноплавства, мала тримкість, залежність від вітру, хвиль і рівня води, неможливість експлуатації в період льодоходу та льодоставу.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Першим у світовій історії понтонних корпусом командував австрійський інженер Карл фон Біраго, який особисто розробив понтонну систему, яка незабаром була взята за основу усіма великими європейськими арміями [2]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Киев. Энциклопедический справочник. Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1986, с. 402.
  2. Карл фон Біраго