Понятівка (Роздільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Понятівка
Свято-Димитрівська церква
Свято-Димитрівська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський
Рада/громада Понятівська сільська рада
Код КОАТУУ 5123984701
Облікова картка Понятівка 
Основні дані
Засноване 1821 (198 років)
Населення 892 (01.01.2016)[1]
Площа 2,195 км²
Густота населення 393,62 осіб/км²
Поштовий індекс 67422
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°54′17″ пн. ш. 30°10′02″ сх. д. / 46.90472° пн. ш. 30.16722° сх. д. / 46.90472; 30.16722Координати: 46°54′17″ пн. ш. 30°10′02″ сх. д. / 46.90472° пн. ш. 30.16722° сх. д. / 46.90472; 30.16722
Середня висота
над рівнем моря
108 м
Місцева влада
Адреса ради 67422, с. Понятівка, вул. Пушкінська, 79; тел. 4-01-31
Карта
Понятівка. Карта розташування: Україна
Понятівка
Понятівка
Понятівка. Карта розташування: Одеська область
Понятівка
Понятівка
Мапа

CMNS: Понятівка на Вікісховищі

Поняті́вка (у минулому — Велика Понятівка, Лангенберг) — село в Україні, в Роздільнянському районі Одеської області. Населення становить 892 особи.

Історія[ред. | ред. код]

В 1859 році у власницькому містечку Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії на балці Карповий Яр та балці Великій Свиній, було 137 дворів, в яких мешкало 407 чоловік і 401 жінка. У населеному пункті була станова квартира 1-го стану повіту, православна церква та влаштовувались базари. На власницькому хуторі Фрейдорф (Понятівський) при безіменній балці, було 37 дворів, в яких мешкало 55 чоловік та 60 жінок[2].

У 1886 в містечку, центрі Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 797 осіб, налічувалось 165 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, земська станція, 3 лавки, відбувались базари через 2 тижня по неділях[3]. За 4 версти — лавка. За 20 верст — паровий млин.

Станом на 20 серпня 1892 року при містечку Понятівка 2-го стану були польові (2288 десятин, 1845 сажнів), садові і городні (4 десятини) землеволодіня Узельмана Антона Францевича, Шмидта Петра Михайловича та Шеппа Христіана Іогановича в числі 63 осіб[4], а також польові землеволодіня (47 десятин, 2090 сажнів) Шембека Цезарія Адамовича (граф)[5].

В 1896 році у містечку Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова та Свинній, було 263 двора, в яких мешкало 1611 людей (801 чоловік і 810 жінок). В населеному пункті було волосне правління, православна церква, римо-католицький молитовний будинок, єврейський молитовний будинок, школа, в якій навчався 41 учень (26 хлопців та 15 дівчат), 6 лавок, заїжджий двір, корчма, 2 парових млина та 3 вітряки, хлібна комора[6].

В населенному пункті розташовувались склади пивного заводу «Ф. Енни и Ко» (Одеський № 10), якій був заснований у 1862 році[7].

За даними Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року в містечку проживало 1329 чоловік (678 чоловіків і 651 жінка). 1 206 чоловік — православні[8].

У 1913—1914 рр. місцева церква, яку очолював священик Петро Жуковський, відносилась до Катаржинської благочинної округи[9]. На 1914 рік в населенному пункті працювала аптека поміщика Касанов. Виборним земским представником повітової землевпорядної комісії був місцевий житель Яків Федорович Хорощенко[10].

На 1916 рік у містечку Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 1753 людини (738 чоловік і 1015 жінок)[11].

Станом на 28 серпня 1920 р. в містечку Понятівка Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 418 домогосподарств. Для 316 домогосподарів рідною мовою була українська, 78 — німецька, 12 — єврейська, 4 — польська, 3 — російська, 1 — молдовська, 3 — інші, 1 — не вказали. В містечку 1951 людей наявного населення (899 чоловіків і 1052 жінок). Родина домогосподаря: 884 чоловіків та 1027 жінок (родичів: 7 і 18; наймані працівники і прислуга: 1 і 1; мешканці та інші: 7 і 6 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 64 чоловіків, військовополонені і безвісти зниклі — 6 чоловіків, на заробітках — 2 жінок.[12].

В березні 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Понятівки було депортовано до Вартегау[13].

Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр радгоспу «Роздільнянський»[14].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 988 осіб, з яких 460 чоловіків та 528 жінок.[15]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 852 особи.[16]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[17]

Мова Відсоток
українська 93,40 %
російська 3,70 %
молдовська 2,08 %
болгарська 0,69 %
білоруська 0,12 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Понятівської сільської ради
  2. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 63
  5. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 74
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.
  7. Пиво Российской империи. — М.: ООО «Аякс», ЗАО «ГОТЭК», 1998. — С. 242.
  8. Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій, по даннымъ Первой Всеобщей переписи населенія 1897 г. — С.-Петербургъ: Общественная польза, 1905. — С. 259.
  9. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 449.
  10. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 417, 419, 424
  11. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.
  12. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.
  13. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 406 с.
  14. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  15. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  16. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  17. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]