Попелюх довгодзьобий
| ?Попелюх довгодзьобий | |
|---|---|
Самець (ліворуч) та самиця (праворуч) | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Чернь (Aythya) |
| Вид: | Попелюх довгодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Aythya valisineria (Wilson, 1814) | |
Ареал виду Гніздування Щляхи міграції Осіле проживання Зимування | |
| Синоніми | |
| Aythya vallisneria (lapsus) | |
| Посилання | |
| Aythya valisineria | |
| Aythya valisineria | |
| 45510575 | |
| 175129 | |
| 22680364 | |
| 110915 | |
| Fossilworks: | 133774 |
Попелюх довгодзьобий[2] (Aythya valisineria) — вид птахів родини качкових (Anatidae).
Видова назва A. valisineria походить від назви водної рослини Vallisneria americana, кореневища і пагони якої є улюбленою їжею попелюха довгодзьобого.
Птах гніздиться на північному заході Північної Америки. Зимує на півдні США та у Мексиці.
Тіло завдовжки 48-56 см, вага — від 860 до 1600 г. Зовні ця качка схожа на попелюха, але має витягнутішу форму голови і довший та пряміший чорний дзьоб.
Гніздиться на озерах і болотах в преріях і віддає перевагу місцям з багатою прибережною рослинністю, влаштовуючи гнізда в заростях злаків або осок. Пари у цих качок зазвичай утворюються під час весняних міграцій, але після того, як самиця приступає до насиджування яєць, яке триває близько 24 днів, самець залишає її і приєднується до зграй інших самців. У кладці попелюха довгодзьобого буває від 5 до 11 яєць. Пташенята вилуплюються покриті коричневим пухом і незабаром здатні слідувати за матір'ю. У віці від 63-77 днів вони вже здатні до польоту, а статевої зрілості досягають через 1 рік. По закінченні сезону розмноження самиці разом з підрослими пташенятами починають збиратися у великі зграї чисельністю до тисячі птахів і готуються до міграції. До місць зимівлі вони прилітають в кінці листопада.
Їжу видобуває майже виключно шляхом пірнання, причому пірнає на глибину до 2 метрів і залишається під водою 10-20 секунд (проте, здатний пірнути і на глибину до 9 метрів). Зрідка попелюхи годуються з поверхні води або опускають в воду голову і шию. Раціон попелюха довгодзьобого включає листя, пагони, кореневища і насіння водних рослин, комах, ракоподібних, молюсків і дрібну рибу. Особливо нирки люблять валліснерію. Ця багаторічна рослина з довгим кореневищем, на якому восени розвиваються кореневі потовщення, часом становить до 100 % його дієти.
- ↑ BirdLife International (2012). Aythya valisineria: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Canvasback - Aythya valisineria - USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |