Попелюх довгодзьобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попелюх довгодзьобий
Самець (ліворуч) та самиця (праворуч)
Самець (ліворуч) та самиця (праворуч)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Чернь (Aythya)
Вид: Попелюх довгодзьобий
Біноміальна назва
Aythya valisineria
(Wilson, 1814)
Aythya valisineria map.svg
Синоніми
Aythya vallisneria (lapsus)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aythya valisineria
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aythya valisineria
ITIS logo.svg ITIS: 175129
IUCN logo.svg МСОП: 22680364
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 110915
Fossilworks: 133774

Попелюх довгодзьобий[2] (Aythya valisineria) — вид птахів родини качкових (Anatidae).

Назва[ред. | ред. код]

Видова назва A. valisineria походить від назви водної рослини Vallisneria americana, кореневища і пагони якої є улюбленою їжею попелюха довгодзьобого.

Поширення[ред. | ред. код]

Птах гніздиться на північному заході Північної Америки. Зимує на півдні США та у Мексиці.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки 48-56 см, вага — від 860 до 1600 г. Зовні ця качка схожа на попелюха, але має витягнутішу форму голови і довший та пряміший чорний дзьоб.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Гніздиться на озерах і болотах в преріях і віддає перевагу місцям з багатою прибережною рослинністю, влаштовуючи гнізда в заростях злаків або осок. Пари у цих качок зазвичай утворюються під час весняних міграцій, але після того, як самиця приступає до насиджування яєць, яке триває близько 24 днів, самець залишає її і приєднується до зграй інших самців. У кладці попелюха довгодзьобого буває від 5 до 11 яєць. Пташенята вилуплюються покриті коричневим пухом і незабаром здатні слідувати за матір'ю. У віці від 63-77 днів вони вже здатні до польоту, а статевої зрілості досягають через 1 рік. По закінченні сезону розмноження самиці разом з підрослими пташенятами починають збиратися у великі зграї чисельністю до тисячі птахів і готуються до міграції. До місць зимівлі вони прилітають в кінці листопада.

Харчування[ред. | ред. код]

Їжу видобуває майже виключно шляхом пірнання, причому пірнає на глибину до 2 метрів і залишається під водою 10-20 секунд (проте, здатний пірнути і на глибину до 9 метрів). Зрідка попелюхи годуються з поверхні води або опускають в воду голову і шию. Раціон попелюха довгодзьобого включає в себе листя, пагони, кореневища і насіння водних рослин, комах, ракоподібних, молюсків і дрібну рибу. Особливо нирки люблять валліснерію. Ця багаторічна рослина з довгим кореневищем, на якому восени розвиваються кореневі потовщення, часом становить до 100 % його дієти.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Aythya valisineria: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]