Попелюшка (мультфільм, 1979)
Попелюшка | |
|---|---|
| Вид | мальований |
| Жанр | казка |
| Режисер | Аксенчук Іван Семеновичd |
| Сценарист | Альберт Сажин |
| На основі | Попелюшка[d] |
| Оператор | Борис Котов |
| Композитор | Ігор Цветков |
| Кінокомпанія | Союзмультфільм |
| Тривалість | 17 хв.[1] |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| IMDb | ID 0222511 |
«Попелюшка» — радянський мультиплікаційний фільм, створений в 1979 році на студії «Союзмультфільм» за однойменною казкою Шарля Перро. У 1982 році включений до збірки мультфільмів «Пригоди чарівного глобусу або Витівки відьми» (нова редакція, 1991).
Сюжет[ред. | ред. код]
Героями фільму стали сварлива мачуха, дві її ліниві та несимпатичні доньки, безвільний чоловік-лісник та падчерка-служниця Попелюшка. Попелюшка за допомогою феї потрапляє на королівський бал, де знайомиться з принцом. Чарівність феї зникає опівночі, Попелюшка тікає, втрачаючи кришталевий черевичок. І все закінчується успішно.
Творці[ред. | ред. код]
- автор сценарію — Альберт Сажин
- вірші Генріха Сапгіра
- режисер — Іван Аксенчук
- художник-постановник — Галина Шакицька
- оператор — Борис Котов
- композитор — Ігор Цвєтков
- звукооператор — Володимир Кутузов
- помічники: З. Кредушинська, Т. Попова
- художники: Володимир Морозов, Ірина Світлиця, В. Максимович
- монтажер — Олена Тертична
- редактор — Петро Фролов
- художники-мультиплікатори: Олег Сафронов, Олександр Панов, Віктор Лихачов, Марина Восканьянц, Володимир Шевченко, Йосип Куроян
- ролі озвучували:
- Тетяна Шабельникова — Попелюшка
- Ігор Іванов — принц
- Людмила Шапошникова — мачуха
- Ельвіра Бруновська — фея
- Всеволод Ларіонов — герольд
- Директор картини — Нінель Липницька
Створення[ред. | ред. код]
Важливе місце у мультфільмі, як і в інших роботах, Іван Аксенчук приділяв музиці [2].
Режисер легко йшов на технологічне новаторство — у цьому мультфільмі художник-постановник Галина Шакицька намалювала всі фони на оксамитовому папері[3].
Відгуки[ред. | ред. код]
Історик художньої мультиплікації, співробітник НДІ Кіномистецтва Георгій Бородін свідчить, що поряд з іншими радянськими мультфільмами «Попелюшка» здобула широку популярність у 1970—1980-х роках[4].
Світлана Верхоланцева на сайті «Наш фільм» зазначає, що «завдяки віршам Генріха Сапгіра мультфільм за сценарієм Альберта Сажина виглядає напрочуд легко»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Капков, 2006.
- ↑ Георгий Бородин (10 листопада 2008). К 90-летию Ивана Аксенчука. «Аниматограф». Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
- ↑ Георгий Бородин (1999—2013). Киностудия «Союзмультфильм». «Союзмультфильм». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=(можливо,|access-date=?) (довідка) - ↑ Светлана Верхоланцева. «Золушка» – история об удивительной красоте. Наш фильм.ру. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
Література[ред. | ред. код]
Сергей Капков. Иван Аксенчук // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2. Архивная копия от 28 августа 2007 на Wayback Machine
Посилання[ред. | ред. код]
«Золушка» на YouTube- «Золушка» на сайті «Аніматор.ру» (рос.)
- «Золушка» на сайте «Энциклопедия отечественного кино»
- «Золушка» на Мультик.ру
|
