Попков Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попков Володимир Михайлович
Дата народження 19 вересня 1941(1941-09-19)
Місце народження Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Дата смерті 29 травня 2007(2007-05-29) (65 років)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Kostroma state university[d]
Професія кінорежисер, сценарист
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0691289

Попков Володимир Михайлович (19412007[1]) — радянський і український кінорежисер, сценарист, актор. Заслужений діяч мистецтв України (2001)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Костромський педінститут ім. М. О. Некрасова (1964) і режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1974).

З 1974 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Борис Тен" (1972, «Укртелефільм»), «Петро Панч» (1973), «Лицар Вася» (1974), «Втеча з палацу» (1975, у співавт. з М. Малецьким), «Така вона, гра» (1976, у співавт. з М. Малецьким. Бронзова медаль VII Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Ленінград, 1979), «Будьте напоготові, Ваша високосте!» (1978), «Впізнай мене» (1979, у співавт. з Юрієм Хоменком), «Довгі дні, короткі тижні» (1980, т/ф, 2 с), «Карусель» (1983, Головний приз XXI Міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Золота Прага», 1984), «Вантаж без маркування» (1984), «Рік теляти» (1986), «Грішник» (1988), «Допінг для ангелів» (1990), «Серця трьох» (1992), «Серця трьох — 2» (1993), «Графиня де Монсоро» (1997, телесеріал), «Слід перевертня» (2001, сценарист у співавт.), «Мій особистий ворог» (2005), «Пороки і їх прихильники» (2006, телесеріал), «Вбити змія» (2007, телесеріал) та ін.

Ролі в кіно
«Партизанська іскра» (1957, Володимир Волошин), «Грачі» (1982), «Дамський кравець» (1990, епізод).

Нагороджений медалями. Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.127.

Посилання[ред. | ред. код]