Попова Гребля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Попова Гребля
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Чечельницький район
Рада/громада Поповогребельська сільська рада
Код КОАТУУ 0525087501
Облікова картка Попова Гребля 
Основні дані
Засноване XVIII ст. (не пізніше 1734 року)
Населення 1059
Територія 6,077 км²
Площа 4,4 км²
Густота населення 297,5 осіб/км²
Поштовий індекс 24824
Телефонний код +380 4351
Катойконіми греблянин
День села 21 листопада (Михайла)
Географічні дані
Географічні координати 48°07′49″ пн. ш. 29°17′55″ сх. д. / 48.1304111° пн. ш. 29.2986500° сх. д. / 48.1304111; 29.2986500Координати: 48°07′49″ пн. ш. 29°17′55″ сх. д. / 48.1304111° пн. ш. 29.2986500° сх. д. / 48.1304111; 29.2986500
Водойми річка Савранка
Відстань до
обласного центру
172 км
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Кодима
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради Вінницька область, Чечельницький район, с. Попова Гребля, вул. Кірова, 6; тел. 2-66-19
Карта
Попова Гребля. Карта розташування: Україна
Попова Гребля
Попова Гребля
Попова Гребля. Карта розташування: Вінницька область
Попова Гребля
Попова Гребля
Мапа

Попова Гребля (у 1923-2016 рр. — Червона Гребля) — село в Чечельницькому районі Вінницької області на південному сході Поділля, розміщене над річкою Савранкою.

Саме село Попова Гребля має форму, подібну до рака, де вулиці Стратіївська, Івашківська, Слобода та Борівка — тулуб, а Левурдянка та Маковеївка — його клешні. Довжина села (по вулицях Борівка та Слобода) становила більше 5 км, ширина (в найширшому місці) — більше 3 км. Гора Савинецька розділяє правобережну частину села на дві частини — західну (Слобода і Левурдянка) та східну (Борівка та Когутівка). Лівобережна ж частина складається також із чотирьох вулиць — Івашківська та Стратіївська, які є ніби продовженням одна одної, Маковеївки, що тягнеться дугою від стику вказаних вулиць у північно-західному напрямку, і Поперечної, що тягнеться від вулиці Івашківської паралельно Маковеївці. Дорога, що зв'язує сусідні райцентри Чечельник та Кодима, має тверде покриття і проходить селом через Левурдянку, центр, Маковеївку. Дорога ж, що зв'язує села Івашкове та Стратіївку, має тверде покриття виключно в районі села. Перехрестя цих доріг носить назву Баня (в 60-70-ті роки тут була сільська баня). Дорога ж через Борівку веде до села-сателіта Новоукраїнка. Центр села розташований в правобережній частині — на стикові Борівки, Левурдянки та Слободи. Там містяться сільська рада, клуб, школа, магазини, церква, і напівзруйнована контора колишнього колгоспу, а також пустирі на місці колгоспних гаражів, майстерень та ферм. Над центром височіє гора Савинецька.

Етнічний склад[ред. | ред. код]

Абсолютна більшість населення — українці.

Мешканці села розмовляють подільським говором, який належить до південно-західного наріччя української мови.

Населення на 01.01.2012 року — 1059 чол., в тому числі :

  • пенсіонерів — 394 чол.
  • дітей дошкільного віку — 66 чол.
  • Інвалідів війни — 2 чол.
  • Воїнів-інтернаціоналістів — 1 чол.
  • Вдів загиблих воїнів — 9 чол.
  • Учасників війни — 54 чол.
  • Багатодітних сімей — 14, в них виховується 45 дітей.
  • Дітей інвалідів — 3 чол.

За 2011 рік народилося 13 дітей, померло 26 чол.

Географія[ред. | ред. код]

Територія населеного пункту — 607,7 га, в тому числі :

  • сільськогосподарських угідь — 3121,9 га,
  • земель запасу — 433,00 га,
  • резервний фонд — 293,6 га,
  • присадибні ділянки — 446,9 га.

Розташування і фізична географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на півдні Камянець-Подільської височини в долині стародавньої річки Горошок. Долина проходить із Заходу на Схід. Ґрунт села в більшості чорнозем.

Село розташоване в перехідній частині лісостепу на півночі, і степу — на півдні, вологих західних вітрів та сухих вітрів сходу.

Місцевість належить до горбистої рівнини. Горбки та їх вершини зайняті лісами. Село межує на Заході із землями с. Івашкова та с.Бритавка. На Півдні із землями Кодими та Будеїв. На Сході землі села межують із землями с. Стратіївка. На північному Сході село межує з Анютиним. Кліматичні та природні умови сприятливі для життя людей.

Став

Водойми[ред. | ред. код]

Річка Горошок деякі жителі називають Савранка (права притока Південного Буга). Долина цієї річки, поросла очеретом (до 60-их років минулого ХХ-го століття), в районі села Попова Гребля досить широка (шириною до 500 метрів) ділить село на дві майже рівні частини — правобережну (південну), та лівобережну (північну). В 60-ті роки долина була осушена шляхом прориття каналів. В подальшому майже в центрі села було насипано дамбу і побудовано став.

Став є один з найбільших ставів в Україні (довжина — до 4 км, ширина — до 1 км) став площею до 116 гектарів.

Історія[ред. | ред. код]

Назви села:

  • За переказами спочатку звалось Борівка (жителі були із с. Борівка Ямпільський повіт).
  • Перша документально зафіксована згадка датується 1734 роком - село під сучасною назвою згадано в протоколі допиту гайдамаки Василя Тумки, який був у загоні отамана Сави Чалого та брав участь у нападі на Могилів (складено у Київській губернській канцелярії 1735 року).[1]
  • У 1766 році парафіяльний список місцевої церкви включав 267 дворів та 1070 душ[2]
  • У подимному реєстрі 1775 року Попова Гребля включало 164 «дими».[3]
  • З 2 жовтня 1923 р. село зветься Червона Гребля.[4]
  • 11 червня 2016 року селу повернули назву Попова Гребля.[5]

За адмін. поділом:

Вулиці села[ред. | ред. код]

Вулиця Жовтнева[ред. | ред. код]

90 дворів у народі називають Левурдянка. З іншого боку гори Савинецької виникає поселення Левурдянка (від левурда — багаторічна цибулинна рослина).

Вулиця Кірова[ред. | ред. код]

60 дворів у народі називають Слобода. Понад річкою західніше виникає поселення Слобода (вільні землі).

Вулиця Івашківська[ред. | ред. код]

85 дворів. Понад річкою тягнуться вулиці Івашківська (на захід в напрямку сусіднього села Івашкове) маленькі вулички у народі називають Поперечні — поперек від Івашківської до Маковеївки

Вулиця Першотравнева[ред. | ред. код]

67 дворів у народі називають Маковеївка. Маковеївка (на честь першого поселенця Маковея)

Вулиця Стратіївська[ред. | ред. код]

76 дворів. Понад річкою тягнуться вулиці Стратіївська (на схід в напрямку села Стратіївка)

Вулиця Чапаєва[ред. | ред. код]

70 дворів у народі називають Борівка.

Вулиця Зелена[ред. | ред. код]

27 дворів у народі називають Когутівка. Корчмар на своїй будівлі до комина приладнав залізного півника (когутика), що крутився від вітру, приваблюючи до себе людей. Так і назвали поселення Когутівкою.

Новоукраїнка[ред. | ред. код]

На південному сході від Попової Греблі на відстані двох кілометрів розташоване село-сателіт під гарною назвою Новоукраїнка з сотнею дворів. Саме із такою кількістю дворів село вступило в початок другої війни.

За спогадами 103-річної мешканки Новоукраїнки, Кравець Насті Федорівни, історія селища починається в 1926 р. Саме тоді державна земельна комісія виявила на південному сході від села Попова Гребля невраховану(?) велику земельну ділянку, розміром в кількасот гектарів. Було вирішено (ким?) частину її віддати під забудову. В 1928 р. на місцевості було визначено більше 100 ділянок розміром 33 сотки кожна (100x33 м). Крім того, господарям крайніх садиб додавалося ще до 10 соток як захисна зона.[6]

Пам'ятні місця[ред. | ред. код]

Церкви[ред. | ред. код]

Церква збудувана 1990 р.

Єдиним громадським будинком у Поповій Греблі була церква. Дата її побудови невідома. 1863 р. її було розширено і перебудовано, у 1912 р. нижче старої церкви було побудовано нову цегляну церкву. На будівництво її використовувались кошти лише громади. Церква будувалась 15 років. Вартість церкви була 26000 золотом. Вартість церкви було визначено по відношенню до веребської церкви, побудованої у 1897 році. Коли на будівництво веребської церкви князь Орлов відпустив 1500 карбованців і відпустив ліс, то для будівництва церкви у Поповій Греблі не відпустив ані грошей, ані лісу. Відсутність допомоги князя пояснюється тим судовим процесом громади Попової Греблі з князем за землю у 1888 р. Отже, на будівництво другої цегляної церкви кожен двір повинен дати по 12 рублів золотом. Більшість селян не могла оплатити цю високу норму. У зв'язку з цим у селян забирались подушки з ліжка, щоб компенсувати вказану суму. Особливу діяльну підготовку у будівництві церкви проявив Олександр Підгарецький, що зібрав лише сам 8684 карбованці на церкву. Перед Подгарецьким довго служив проторій Феодосій Борщ (18521882 рр.). У 1882 р. він випадково отруївся. Отже, коли будівництво церквів у навколишніх селах проводився з допомогою князя Орлова, то селяни у Поповій Греблі будували за свій рахунок і довго пам'ятали судовий процес за землю.

Церкву зруйновано в середині 1930-х років.

Освячено місце для закладання підмурка під церкву 13 лютого 1990 року Церкву відбудовано у 1990-х роках.

Економіка[ред. | ред. код]

село належить до Подільського економічного району

Згідно з переписом по погосподарських книгах на 01.01.2012 року рахується 446 особистих селянських господарств, в яких в користуванні знаходяться присадибні ділянки в розмірі 405,8 га та утримується така домашня птиця та худоба:

  • всього ВРХ — 293 голів, в тому числі:
  • корів — 206 гол.,
  • телиць від 1 до 2 років — 15 гол.,
  • телиць від 2 років і старше — 8 гол.,
  • телят до 1 року — 64 гол.;
  • свиней — 280 гол.,
  • кіз — 48 гол.,
  • коней — 37 гол.,
  • птиці всіх видів — 2452 шт.,
  • кролів — 82 гол.,
  • бджолосімей — 259.
Поповогребельська сільська рада

Поповогребельська сільська рада[ред. | ред. код]

Сільський голова — Катеринич Віктор Васильович, тел. (роб.): 2-66-42

Склад сільської ради:

  • Виборчих округів — 16 чол.
  • Депутатів сільської ради — 16 чол.
  • Членів виконкому — 7 чол.

Поповогребельське лісництво[ред. | ред. код]

Поповогребельське лісництво

Після банкрутства агрофірми «Нива» значну роль в економіці села відіграє Поповогребельське лісництво.

  • Лісничий: Сокиринський Олександр Миколайович, тел.(роб.): 2-66-92
  • Помічник лісничого: Нагорний Юрій Флорович
  • Бухгалтер лісництва: Сокиринська Юлія Григорівна
  • Всіх працівників 21 чол., в тому числі 8 лісників та 2 майстри лісу.

За Поповогребельським лісництвом рахується 3008,7 га лісових насаджень.

Площа Поповогребельського лісництва становить 3726 га.

На його території ростуть трави, які занесені в Червону книгу, зокрема конвалія, сон-трава, лілія, королівські кучері, скополія, барвінок малий, підсніжник, серед дерев — берека.

З метою забезпечення підтримання екологічної рівноваги, збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, прискорення формування національної екологічної мережі був створений Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» (робоча назва — «Південне Поділля»)

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» створено на площі 20203,4 гектарів за рахунок земель Торканівської сільської ради Тростянецького району, Бондурівської, Бритавської, Вербської, Демівської, Куренівської, Любомирської, Лузької, Стратіївської, Тартацької, Поповогребельської сільських рад та Чечельницької селищної рад Чечельницького району, ВОСКЛП «Віноблагроліс» та державного підприємства «Чечельницьке лісове господарство».
Поруч із селом знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Поповогреблянський».

Сільськогосподарські підприємства[ред. | ред. код]

ТОВ «Ободівка Агро»

  • Код ЄДРПОУ: 34928088
  • Директор агрофірми: Солодкий Юрій Федорович

На орендованих землях висівають зернові і технічні культури. Всього земель закріплених за ТОВ «Ободівка Агро» — 1418,0 га; в тому числі : орендується земельних часток (паїв) — 731 пай.

Торгівля та підприємництво[ред. | ред. код]

На території сільської ради працює 3 торгових точки.

Здійснюється заготівля молока з підсобних господарств громадян.

Комунікації[ред. | ред. код]

Відділення зв'язку

В межах села стабільно приймає «Київстар», частково село покрито мережею «МТС Україна».

Через село двічі на день здійснюються автобусні рейси раз на день «Кодима-Вінниця», щосереди — «Ольгопіль-Попова Гребля».

Поповогребельське відділення зв'язку[ред. | ред. код]

Начальник відділення зв'язку — Кірюшкіна Віра Михайлівна, тел. (роб): 2-66-30

Листоноші: Семенова Наталія Мар'янівна, Мулько Наталія Євгеніївна, Безпалько Світлана Борисівна, Савенецька Надія Іванівна.

Освіта[ред. | ред. код]

Школа[ред. | ред. код]

Поповогребельська ЗОШ

Поповогребельська ЗОШ І-ІІІ ступенів

  • Директор школи: Соколов Руслан Юрійович, тел.(роб.): 2-66-86
  • Заступник директора по навчальній частині: Морозов Олег Олександрович
  • Заступник директора по позакласній роботі: Олійник Тамара Володимирівна

Працює вчителів — 20 чол.

Навчається дітей — 101 чол.

В шкільній їдальні працює 3 чол., проводиться одноразове гаряче безплатне харчування дітей.

Опалення — парове.

Дитячий садок[ред. | ред. код]

Дитячий садок не працює.

Кількість дітей дошкільного віку — 66 чол.

Медицина[ред. | ред. код]

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ)[ред. | ред. код]

Графік роботи:

Робочі дні: з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 15:42;

Вихідні дні: субота, неділя.

Фельдшер АЗПСМ: Ільїн Олексій Петрович, тел. (роб.): 2-66-17

Молодша медична сестра: Андріяш Світлана Григорівна

Опалення пічне.

Забезпеченість ліками першої необхідності — в достатній кількості з розрахунку трьох добового запасу.

Аптека[ред. | ред. код]

Завідувач аптекою: Ільїн Олексій Петрович

Опалення пічне.

Ветеринарний пункт[ред. | ред. код]

На території села працює ветеринарний пункт.

Завідувач ветеринарним пунктом: Гончар Василь Іванович.

Культура[ред. | ред. код]

Будинок культури

Директор будинку культури: Горохівська Любов Максимівна

Художній керівник будинку культури: Горохівський Юрій Євгенович

Працівники культури проводять різноманітні тематичні масові заходи щодо організації дозвілля людей та молоді, свята, концерти самодіяльних колективів.

  • Два рази на тиждень проводиться дискотека.
  • Працює гурток художньої самодіяльності.
  • Беруть участь у проведенні всіх районних та загально сільських свят.

Опалення пічне.


Бібліотеки[ред. | ред. код]

Сільська бібліотека у будинку культури

Бібліотекар: Зьомко Зінаїда Петрівна

Парки[ред. | ред. код]

  • Біля стадіону парк пам'яті загиблих у війні, посаджений до 50 річниці Дня перемоги
  • дендрологічний парк біля школи

Спорт[ред. | ред. код]

Стадіон серед села і ще біля школи

Футбол[ред. | ред. код]

Шкільна команда з футболу:

  • 2009 — перше місце у районі
  • 2010 — перше місце у районі
  • 2011 — третє місце у районі

Народні звичаї[ред. | ред. код]

У селі досі широко побутує новорічний обряд «цигани» на свято «Маланки», що вважається головним святом села, зберегло багато архаїчних рис цієї обрядової події, а саме: урочистий поздоровчий обхід села, маскарадні групи, наявність в них травестованих персонажів двох типів, ритуальні удари спеціальними знаряддями — «файдами», ритуальна мова, спів, танець, прикраса головних уборів, «файфа» тощо.[7]

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Центральний державний історичний архів України, м.Київ, ф. 59, оп. 1, спр. 429, арк. 98, 111—117
  2. Державний архів міста Києва, ф. 312, оп. 1, спр. 27, арк. 245—248
  3. Magazin für die neue Historie und Geographie. Angelegt von A.-F. Büsching… v.22 1788
  4. Державний архів Вінницької області
  5. Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  6. Моя Новоукраїнка (село, що зникає)
  7. Тетяна Щербатюк. До «циган» беруть тільки неодружених хлопців // Газета по-українськи, № 4 (1157), 13.01.2011

Посилання[ред. | ред. код]

Неофіційний сайт села Попова Гребля
группа «В Контакті»