Попович Євген Оксентович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попович Євген Оксентович
Popovych2.jpg
Народився 25 червня 1930(1930-06-25)
Межиріч, Канівський район, Шевченківська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 6 липня 2007(2007-07-06) (77 років)
Київ, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність філолог, журналіст, редактор, перекладач
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Знання мов українська

Євге́н Оксентович Попо́вич (*25 червня 1930, Межиріч (Канівський район) — †6 липня 2007) — український перекладач.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 червня 1930 року в селі Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педагогічне училище (1951), Київський університет (1956). За фахом — філолог-германіст.

Працював журналістом (1956—1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957—1967). З 1967 року — на перекладацькій роботі. Перекладав українською прозові твори німецькомовних письменників, німецькомовні твори Ольги Кобилянської.

Могила Євгена Поповича на Байковому кладовищі у Києві.

Член Спілки письменників України з 1968 року. Лауреат літературної премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша.

Дев'ять видатних романів ХХ ст. Г. Белля, М. Вальзера, Г. Гессе, М.  фон дер Грюна, Ф. Кафки, Е. М. Ремарка, Й. Рота, М. Фріша, Е. Юнгера, перекладені Євгеном Поповичем з німецької мови, було опубліковано у 1960—1977 роках на сторінках журналу «Всесвіт»

2006 року Попович передав свою бібліотеку до фондів НаУКМА.

Помер Євген Попович 6 липня 2007 року.

Дружина Євгена Поповича Ольга Сенюк також перекладач, — переклала зі шведської Сельму Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен.

Нагороди[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

Окремі публікації[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]