Попович Євген Оксентович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Попович Євген Оксентович
Popovych2.jpg
Народився 25 червня 1930(1930-06-25)
Межиріч, Канівський район, Шевченківська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 6 липня 2007(2007-07-06) (77 років)
Київ, Україна
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність філолог, журналіст, редактор, перекладач
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Євге́н Оксентович Попо́вич (*25 червня 1930, Межиріч (Канівський район) — †6 липня 2007) — український перекладач.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 червня 1930 року в селі Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педагогічне училище (1951), Київський університет (1956). За фахом — філолог-германіст.

Працював журналістом (1956—1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957—1967). З 1967 року — на перекладацькій роботі. Перекладав українською прозові твори німецькомовних письменників, німецькомовні твори Ольги Кобилянської.

Могила Євгена Поповича на Байковому кладовищі у Києві.

Член Спілки письменників України з 1968 року. Лауреат літературної премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша.

Дев'ять видатних романів ХХ ст. Г. Белля, М. Вальзера, Г. Гессе, М.  фон дер Грюна, Ф. Кафки, Е. М. Ремарка, Й. Рота, М. Фріша, Е. Юнгера, перекладені Євгеном Поповичем з німецької мови, було опубліковано у 1960—1977 роках на сторінках журналу «Всесвіт»

2006 року Попович передав свою бібліотеку до фондів НаУКМА.

Помер Євген Попович 6 липня 2007 року.

Дружина Євгена Поповича Ольга Сенюк також перекладач, — переклала зі шведської Сельму Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен.

Нагороди[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

  • Мейєр Рей
    • Украдений ніс
  • Генріх Белль
    • Дім без господаря
    • Біля мосту
    • Більярд о пів на дванадцяту
    • Груповий портрет з дамою (перша частина)
  • Еріх Марія Ремарк
    • Чорний обеліск
    • Тріумфальна арка
  • Франц Кафка
    • Кочегар
    • Новели
    • Америка
    • Перевтілення
    • Верхи на кадовбі
    • Вирок
    • Перед брамою закону
    • Імперське мислення
    • Процес
  • Ернст Теодор Амадей Гофман
    • Музичні новели
    • Життєва філософія кота Мура
    • Володар бліх
    • Панна Скюдері
    • Лускунчик і мишачий король
    • Чужа дитина
  • Фрідріх Герштекер
    • На дикому Заході
  • Стефан Цвейг
    • Коли вечоріє
  • Готгольд Ефраїм Лессінг
    • Лаокоон
    • Мінна фон Барнгельм
    • Емілія Галотті
  • Томас Манн
    • Будденброки
    • Трістан
    • Доктор Фаустус
  • Герман Гессе
    • Гра в бісер
    • Степовий вовк
  • Гюнтер Вайсенборн
    • Голос пана Гезенцера
  • Макс фон дер Грюн
    • Маски
    • Місцями ожеледь
  • Макс Фріш
    • Штіллер
    • Санта-Крус
  • Йоганна Мосдорф
    • Поряд
  • Йозеф Рот
    • Ціппер і його батько.
  • Ольга Кобилянська
    • Слово зворушеного серця (Щоденники, автобіографії, листи, спогади)
  • Йоганн Вольфганг фон Гете
    • Гец фон Берліхінген
    • Вибрані твори, чотири рядки вірша в передмові та редакція (Інститут Гете, 1999)
  • Німецькі народні казки
  • Бертольд Брехт
    • Поранений Сократ
  • Мартін Вальзер
    • Філіпсбурзькі подружжя
  • Брати Грімм
    • Шипшинка
  • Кристин Нестлінгер
    • Конрад, або дитина з бляшанки
    • Летіть, хрущі
  • Гайміто Додерер
    • Подвійна брехня
  • Бенно Фелькнер
    • Долина гнівного потоку
  • Людвіг Вітгенштайн
    • Tractatus Logico-Philosophicus
    • Філософські дослідження
  • Ернст Юнгер
    • На Мармурових скелях
  • Йоган Фіхте
    • Що таке народ у вищому розумінні цього слова
  • Йоганн-Готфрід Гердер
  • Фрідріх Дюрренматт
    • Гостина старої дами
  • Маріус фон Маєнбург
    • Позначений вогнем
  • Норберт Німанн
    • Хто як на це дивиться
  • Генріх Гейне
    • Про французький тестр
    • Із мемуарів пана фон Шнабелевопського

Окремі публікації[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]