Попович Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Попович

Час на посаді:
12 лютого 1939 — 18 березня 1939

Народився22 червня 1899(1899-06-22)
с.Великі Лучки, Угорське королівство, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер14 січня 1999(1999-01-14) (99 років)
с.Великі Лучки, Україна
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
УРСР
Україна Україна
Національністьукраїнець

Петро Попович (нар. 19 квітня 1899, с.Великі Лучки — пом. 14 січня 1999, с.Великі Лучки) — український громадсько-політичний діяч, депутат Сойму Карпатської України (12 лютого 1939  — 18 березня 1939).

Життєпис[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, воював на італійський фронт. Після приєднання Закарпаття до Чехо-Словаччини відслужив дійсну службу в чехословацькій армії.

Активіст осередку культурно-освітнього товариства «Просвіта» у с.Великі Лучки. У Великих Лучках очолював осередок соціал-демократичної партії, декілька разів обирався членом Мукачівського окружного комітету партії та делегатом її крайових конференцій.

У 1936 році Петро Попович був членом «Всесвітньому конгресі прихильників миру» в Брюсселі.

12 лютого 1939 року Петро Попович був обраний послом Сойму Карпатської України.

Після окупації Карпатської України угорськими військами Петро Попович був заарештований та відправлений до концтабору в с.Крива на Хустщині. Потім переведений до Угорщини в концтабір Вар'юлопош біля Ньїредьгази. У травні 1939 року Петро Попович був амністований, повернувся додому у Великі Лучки, де перебував під жандармським наглядом.

Восени 1939 року Петро Попович був знову заарештований, сидів у Кошицькій в'язниці. Через брак доказів через місяць його відпустили. У 1942 році Петра Поповича знову ув'язнили, перебував у Палаці Ковнера. Після тривалого знущання звільнили. Повернувшись додому Петро Попович нелегально перейшов угорсько-радянський кордон та опинився на території СРСР.

У 1945 році односельці обрали Петра Поповича до народного комітету села, головою земельної громади. 1948 року він очолив один із п'яти колгоспів, організованих у Великих Лучках.

У 1950 році народний суд позбавив Петра Поповича волі на 5 років. Повернувшись із табору, до 1975 року працював на різних роботах у Мукачівському та Берегівському районах.

Помер Петро Попович 14 січня 1999 року в с.Великі Лучки.

Посилання[ред. | ред. код]