Попов Гаврило Харитонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гаври́ло Харито́нович Попо́в (рос. Гавриил Харитонович Попов; нар. 31 жовтня 1936, Москва, РРФСР) — радянський економіст і російський політичний та державний діяч. Доктор економічних наук, професор. Один з лідерів демократичного руху в СРСР і Росії кінця 1980-х початку 1990-х років, в подальшому — палкий прихильник Путіна та російського імперіалізму[1]. За політичними поглядами завжди тримався москвофільських проімперських позицій.

Біографія[ред.ред. код]

За етнічним походженням маріупільський грек, але грецької мови не знає.

В період застою в СРСР 1970-х років — відомий та авторитетний вчений-економіст. Під час періоду «перебудови» — активний реформатор, та політик-демократ. Співзасновник московської «Міжрегіональної групи» депутатів (А. Д. Сахаров, Ю. М. Афанасьєв, Г. Х. Попов, Б. М. Єльцин) в останньому радянському Парламенті — Верховній Раді СРСР. Після цього — голова Московської Ради народних депутатів (1990–1991), перший мер Москви (19911992). Після добровільної відставки з посади меру — засновник та президент Московського міжнародного університету.

Після відходу від активної політики писав історичні мемуари, дуже рідко виступав або з'являвся на публіці. Президент Федерації грецьких громад «Понтос» (1989), голова Російського відділення Всесвітньої ліги за свободу і демократію (1991).

Ставлення до цілісності України[ред.ред. код]

26 серпня 1991 прес-секретар президента РРФСР Єльцина Павло Вощанов заявив про можливі територіальні претензії Росії до республік, що виокремлювалися від СРСР. Того ж дня в телеінтерв'ю мер Москви Гаврило Попов назвав «російськими» Крим, Донбас, Харківщину, Одеську область, а також Придністров'я[1].

Влітку 2015 року, під час російської агресії в Україні заявив стосовно порушення Росією норм міжнародного права: рос. «Я это международное право правом считать не хочу»[2].

Реакція на убивство Нємцова[ред.ред. код]

Цитата Г.Попова:

Єдиною відповіддю на убивство Нємцова може бути згуртування навколо президента <Путіна>. ...на це убивство треба відповісти тим, щоби активізувати «мовчазну більшість» прихильників Путіна,... необхідноо створювати рух на захист Путіна. ...Це наш президент.[3]

Друковані праці[ред.ред. код]

  • Гавриил Попов. Собрание сочинений в 8 томах. Издательство: Согласие, 2006. - ISBN 5868841131, 5868841174, 5868841182, 5868840984, 5868841085, 5868840763, 5868840682, 586884-1123
  • Гавриил Попов. Три войны Сталина. - М.: Издательство Олимп, 2007. - 192 с. ISBN 5924801365

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]