Попов Леонід Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попов Леонід Андрійович
Народився 14 серпня 1919(1919-08-14)[1]
Сунтарський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Помер 1 квітня 1990(1990-04-01) (70 років)
Країна  РРФСР
 СРСР
Діяльність письменник, поет
Alma mater Північно-Східний федеральний університет
Мова творів якутська
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Леонід Андрійович Попов (нар. 14 серпня 1919, Арилахський насліг — пом. 1 квітня 1990) — радянський якутський поет, письменник, драматург, перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1944 року[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1919 в Арилахському наслізі (тепер Сунтарський улус, Республіка Саха, РФ) в сім'ї вчителя. 1941 року закінчив факультет мови і літератури Якутського педагогічного інституту. Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Олексія Горького. Працював старшим редактором Якутського книжкового видавництва, завідувачем відділом в редакції журналу «Хотугу сулус»[2]. Член КПРС з 1964 року.

Помер 1 квітня 1990 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Почав друкуватися з 1937 року. Автор:

збірок віршів і поем
  • «Күүтэбин көрсүһэр күннэри» / «Чекаю днів зустрічі» (1943, присвячена німецько-радянській війні);
  • «Истиҥ сүрэхтэн» / «Від щирого серця» (1950);
  • «Хоптолор» / «Чайки» (1958);
  • «Хаамыах халыҥ хаарынан» / «Йдемо по сніжній цілині» (1962);
  • «Вогнище у куреня» (1966);
збірок повістей і оповідань
  • «В тайзі сонячного каменю» (1961);
  • «Кюнделі» (1970);
поем
п'єс
  • «Түбүктээх сынньалаҥ» / «Неспокійний відпочинок» (присвячена добувачам алмазів);
  • «Орли літають високо» (1959);
  • «Сини Охонооса» (1968).

Писав також для дітей.

Переклав на якутський мову «Тараса Бульбу» Миколи Гоголя, «Повість про справжню людину» Бориса Полевого і «Молоду гвардію» Олександра Фадєєва, вірші Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Володимира Маяковського[2].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]