Поправки до Конституції США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поправки до Конституції США (англ. Amendments to the United States Constitution) — статті Конституції Сполучених Штатів Америки, що доповнюють, уточнюють та скасовують деякі положення головного тексту закону. На сьогодні існують 27 ратифікованих та 6 поправок, прийнятих до розгляду в легіслатурах штатів, але ще не ратифікованих. Загалом з 1789 року було подано більше 10 000 поправок. Перші 10 поправок написані «батьком конституції» Джеймсом Медісоном і прийняті єдиним законодавчим актом, відомим як Білль про права.

Білль про права[ред. | ред. код]

Перша сторінка Білля про права

Поправка І[ред. | ред. код]

Проголошує загальні свободи американської нації.

Конгрес не має права видавати закони щодо впровадження будь-якої релігії чи заборони вільно сповідувати її, а також не має права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку і права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду.

Поправка ІІ[ред. | ред. код]

Див.також: Закони про зброю в США по штатах

Формулювання поправки залишає можливості для різного її тлумачення (зокрема, чи розповсюджується вона на будь-яку вогнепальну зброю або тільки на зброю, яка необхідна учасникам ополчення штату). 20 листопаду 2007 року Верховний суд США прийняв до розгляду справу «Округ Колумбія проти Хеллера», в якій заперечується подібне обмежувальне тлумачення поправки.

Через те, що для безпеки вільної держави потрібна добре організована міліція, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися.

Поправка ІІІ[ред. | ред. код]

У мирні часи жоден вояк не може квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише згідно з законом, що буде встановлений.

Причиною ухвалення поправки була існуюча за часів колоніального панування практика примушувати колоністів розміщувати в своїх будинках британських солдат, закріплена «Актом про постій» (англ. Quartering Act) 1765 року.

Поправка IV[ред. | ред. код]

Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих паперів і майна не має порушуватися безпідставними обшуками і арештами; ордер на обшук і арешт має видаватися лише зі слушних причин, засвідчених присягою або підтвердженням. В таких ордерах треба докладно вказувати місце, де потрібно вчинити обшук, осіб, яких потрібно заарештувати, або речі, які мають бути вилучені.

Поправка V[ред. | ред. код]

Нікого не можна притягати до відповідальності за скоєння тяжкого кримінального злочину чи іншого ганебного вчинку, інакше як за поданням або висновком великого журі присяжних, за винятком злочинів, скоєних особами, які належать до наземних чи морських збройних сил або міліції, коли ці особи перебувають на дійсній службі, під час війни чи іншої громадської небезпеки. Нікого не можна притягати до відповідальності за злочин вдруге; нікого не можна примушувати свідчити проти себе за обвинувачення в будь-якому кримінальному злочині, а також нікого не можна позбавити життя, свободи чи власності без законної процедури. Приватну власність не можна відбирати для громадських потреб без справедливої винагороди.

Поправка VI[ред. | ред. код]

Встановлює права звинуваченого, у тому числі право на суд присяжних.

В усіх кримінальних справах обвинувачений повинен мати право на швидкий і відкритий суд безсторонніх присяжних зі штату чи округи, де скоєно злочин, і то ці округи закон має визначати законом наперед. Обвинуваченого треба повідомляти про зміст і причину обвинувачень, право мати зводини зі свідками позивача, за обов'язковою для усіх процедурою ставити свідків на свою користь і вдаватися до допомоги адвоката для своєї оборони.

Поправка VII[ред. | ред. код]

Судові справи на підставі загального права, якщо розмір вимог перевищує двадцять доларів, належать суду присяжних, і жодна справа, розглянута судом присяжних, не повинна розглядатися вдруге у будь-якому суді Сполучених Штатів, інакше як згідно з нормами загального права.

Поправка VIII[ред. | ред. код]

Не можна встановлювати надмірних застав, накладати надмірних штрафів або вдаватися до жорстоких і незвичайних покарань.

Поправка ІХ[ред. | ред. код]

Перелік прав в Конституції не повинен трактуватись як відміна решти прав.

Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитися як заперечення чи обмеження інших прав, які належать народові.

Поправка Х[ред. | ред. код]

Повноваження, що не передано цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонено нею окремим штатам, належать відповідно штатам або народові.

Поданий до розгляду 25 вересня 1789 року.

Білль про права ратифікований 15 грудня 1791 року.

Поправка ХІ[ред. | ред. код]

11-та поправка

Забезпечує Судовий імунітет штатів: позови, подані проти якого-небудь з штатів, повинні розглядатися не федеральним судом, а судом цього штату.

Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачитися так, ніби вона поширюється на всі судові справи, законно і належно порушені або проваджені проти котрогось із Сполучених Штатів громадянами іншого штату чи громадянами або підданими чужоземної держави.

Подана до розгляду 4 березня 1794 року.

Ратифікована 7 лютого 1795 року.

Поправка ХІІ[ред. | ред. код]

12-та поправка

Змінює процедуру голосування вибірників на президентських виборах.

  1. Вибірники збираються у відповідних штатах і таємним голосуванням подають свої голоси за Президента і Віце-президента, з яких принаймні один не є мешканцем одного з ними штату. У своїх бюлетенях вибірники вказують особу, за яку вони голосують як за Президента, а в окремих бюлетенях - особу, за яку вони голосують як за Віце-президента. Вони мають виготовити окремі списки на всіх кандидатів на Президента, і на всіх кандидатів на Віце-президента, із зазначенням кількості голосів за кожного. Ці списки вони мають підписати, посвідчити і запечатаним листом надіслати до осідку уряду Сполучених Штатів голові Сенату. Голова Сенату повинен за присутності Сенату і Палати представників розпечатати всі такі повідомлення, і тоді голоси підраховують. Особа, яка дістала найбільше голосів на Президента, має бути Президентом, якщо ця кількість становить більшість з загальної кількості призначених вибірників. Якщо жодна з висунутих кандидатур не дістане такої більшості, тоді з осіб, які дістали найбільшу кількість голосів у списках кандидатур на Президента, але не більше за трьох таких осіб, Палата представників має негайно обрати Президента таємним голосуванням. За таких виборів голосують штати, і представництво кожного штату має один голос. Кворум для цієї мети становлять дві третини штатів, представлених кожен одним чи кількома членами, і для обрання потрібна більшість з-поміж усіх штатів. Якщо Палата представників, якій належить право обирати, не обере Президента до четвертого дня наступного березня, обов'язки Президента має виконувати Віце-президент, так само у випадку смерті чи інших причин, що не дають Президентові змоги виконувати свої обов'язки.
  2. Особа, яка дістане найбільше голосів на Віце-президента, має бути Віце-президентом, якщо ця кількість становить більшість загальної кількості призначених вибірників. Якщо ніхто не дістане більшості, то Віце-президента обирає Сенат із двох кандидатур, які дістали найбільшу кількість голосів у списках. Кворум для цієї мети становлять два сенатори, але для обрання потрібна більшість загальної кількості сенаторів.
  3. Жодна особа, яка не задовольняє вимогам Конституції стосовно Президента, не може бути обраною також на Віце-президента Сполучених Штатів.

Подана до розгляду 9 грудня 1803 року.

Ратифікована 15 червня 1804 року.

Поправка ХІІІ[ред. | ред. код]

13-та поправка

Була прийнята відразу після Громадянської війни. Тринадцята поправка забороняла рабство. Також був змінений і розділ 2 ст. IV, яким раніше заборонялося сприяти втечі рабів.

  1. Ні в Сполучених Штатах, ні в жодному іншому місці, що належить до їхньої юрисдикції, не повинні існувати ні рабство, ні примусова праця. Остання припускається лише як покарання за злочин, і в такому випадку винуватець має бути законно засуджений.
  2. Конгрес має право забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством.

Подана до розгляду 31 січня 1865 року.

Ратифікована 18 грудня 1865 року.

Поправка XIV[ред. | ред. код]

14-та поправка

Була прийнята після Громадянської війни в США в 1868 року. Чотирнадцята поправка ввела надання громадянства будь-якій особі, що народилася на території США, і заборону на позбавлення прав інакше як за вироком суду. Гарантується рівність громадян США і забороняється ухвалення яким-небудь штатом дискримінаційних законів (у тому числі це означає дію Білля про права на всій території США); якщо при виборах який-небудь з штатів обмежує права якої-небудь категорії громадян, норма представництва цього штату в Палаті Представників повинна бути пропорційно зменшена, заборона посідати посади для повстанців проти США; забороняється відшкодування громадянам збитків, пов'язаних з їх ворожою щодо держави діяльністю або за звільнення їх рабів.

  1. Всі особи, народжені чи натуралізовані у Сполучених Штатах і які підлягають їхній юрисдикції, є громадянами Сполучених Штатів і штату, де вони мешкають. Жоден штат не може видавати чи застосовувати закони, що обмежують привілеї та імунітети громадян Сполучених Штатів. Жоден штат не може без законної процедури позбавити когось життя, свободи чи власності і не може позбавити когось, хто підлягає його юрисдикції, рівної охорони законом.
  2. Кількість представників від окремих штатів визначається пропорційно до їхньої людності, враховуючи усіх мешканців кожного штату, за винятком індіанців, які не оподатковуються. Але коли на будь-яких виборах для обрання вибірників Президента чи Віце-президента Сполучених Штатів, виборів представників у Конгрес, виконавчих чи судових урядовців штату або членів законодавчих органів цього штату права голосу буде позбавлено котрогось мешканця чоловічої статі, який досягнув 21 року і є громадянином Сполучених Штатів, або коли це право буде якось обмежено, - з інших причин, ніж участь у повстанні або скоєння іншого злочину, - то кількість представників цього штату має бути зменшена пропорційно до кількості цих громадян чоловічої статі і кількості усіх громадян цього штату, які досягли 21 року.
  3. Ніхто не може бути сенатором, представником у Конгресі, вибірником Президента або Віце-президента, чи обіймати якусь цивільну чи військову посаду в уряді Сполучених Штатів або в будь-якому штаті, коли він, склавши раніше присягу як член Конгресу, урядовець Сполучених Штатів, член законодавчих органів котрогось штату чи виконавчий або судовий урядовець штату в тому, що підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, потім візьме участь у повстанні або заколоті проти цієї Конституції і подасть допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати такі обмеження прав двома третинами голосів у кожній палаті.
  4. Державні борги, вчинені на підставі законів Сполучених Штатів, серед них борги для виплати пенсій і винагороди за виконання службових обов'язків у придушенні заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, чинні і не можуть піддаватися сумнівам. Проте ні Сполучені Штати, ні будь-який штат не можуть вимагати і не повинні сплачувати борги, вчинені на підтримку заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, і не повинні виплачувати винагороди за втрату чи звільнення будь-якого раба. Всі такі борги, зобов'язання і грошові вимоги вважатимуться за незаконні і нечинні.
  5. Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.

Подана до розгляду 13 червня 1866 року.

Ратифікована 9 липня 1868 року.

Поправка XV[ред. | ред. код]

15-та поправка

Була прийнята після Громадянської війни в США в 1868 році. П'ятнадцята поправка прямо забороняла обмеження активного виборчого права за ознакою раси, кольору шкіри або у зв'язку з колишнім положенням раба.

  1. Виборче право громадян Сполучених Штатів не може відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі раси, кольору шкіри чи попереднього перебування у рабстві.
  2. Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.

Подана до розгляду 26 лютого 1869 року.

Ратифікована 3 лютого 1870 року.

Поправка XVI[ред. | ред. код]

16-та поправка

Ввела федеральний податок на прибуток, надходження від якого цілком поступають до федерального бюджету.

Конгрес має право накладати і стягувати податки з прибутків з будь-якого джерела, не розкладаючи їх між окремими штатами і незалежно від перепису чи підрахунку їх людності.

Подана до розгляду 12 липня 1909 року.

Ратифікована 3 лютого 1913 року.

Поправка XVII[ред. | ред. код]

17-та поправка

Ввела в дію прямі вибори сенаторів до Сенату США, раніше вибори проводились легіслатурами штатів.

  1. У складі Сенату Сполучених Штатів має бути по два сенатори від кожного штату, обраних людністю останнього на шість років. Кожен сенатор має один голос. Виборці у кожному штаті повинні задовольняти вимогам, установленим для виборців у найчисленнішу палату законодавчих органів штату.
  2. Коли постане вакансія у представництві якогось штату в Сенаті, орган виконавчої влади цього штату має видати наказ про вибори на цю вакантну посаду. Законодавчі органи штату можуть уповноважити орган виконавчої влади вчинити тимчасове призначення, доки вакансія не буде заміщена на загальних виборах відповідно до вказівок законодавчих органів.
  3. Ця поправка не повинна тлумачитися так, щоб вплинути на обрання чи термін сенаторів, обраних перед набранням цією поправкою чинності як частини Конституції.

Подана до розгляду 13 травня 1912 року.

Ратифікована 8 квітня 1913 року.

Поправка XVIII[ред. | ред. код]

18-та поправка

Ввела в дію славнозвісний Сухий закон.

  1. Через рік після ратифікації цієї поправки виготовлення, продаж чи перевезення спиртних напоїв у межах країни, довіз їх до Сполучені Штатів і всіх території, що підлягають їхній юрисдикції, як і вивіз звідти з метою вжитку, цим забороняється.
  2. Конгрес та окремі штати мають право спільно забезпечити виконання цієї поправки відповідним законодавством.
  3. Ця стаття не набере чинності, доки законодавчі органи штатів не ратифікують її як поправку до Конституції в передбаченому Конституцією порядку протягом сімох років після подання її Конгресом.

Подана до розгляду 18 грудня 1917 року.

Ратифіковано у січні 1919 року.

Поправка XIX[ред. | ред. код]

19-та поправка

Ввела в дію активне виборче право для жінок.

  1. Виборчі права громадян Сполучених Штатів не повинні відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі належності до певної статі.
  2. Конгрес має право забезпечувати виконання цієї поправки відповідним законодавством.

Подана до розгляду 4 червня 1919 року.

Ратифіковано у серпні 1920 року.

Поправка ХХ[ред. | ред. код]

20-та поправка
Остання сторінка документу

Встановлює дати збігання термінів повноважень конгресу та президента

  1. Термін служби Президента і Віце-президента закінчується опівдні 20 січня, а термін служби сенаторів і представників - опівдні 3 січня в ті роки, коли їхні терміни закінчилися, якби ця поправка не була ратифікована. В цей же час починаються терміни урядування їхніх наступників.
  2. Конгрес має збиратися принаймні раз на рік, і перша сесія має починатися опівдні 3 січня, якщо Конгрес не встановить законом іншого дня.
  3. Якщо до часу, визначеного для початку урядування Президента, новообраний Президент помре, Президентом стає новообраний Віце-президент. Якщо до часу, визначеного для початку урядування, Президента ще не буде обрано або новообраний Президент не задовольнятиме вимогам закону, обов'язки Президента має виконувати Віце-президент, доки Президент не задовольнятиме вимогам закону. Конгрес може спеціальним законом передбачити випадок, коли ні новообраний Президент, ні новообраний Віце-президент не задовольняють вимогам закону, вказавши, хто в такому випадку має виконувати обов'язки Президента, або спосіб, яким має бути обрано особу для виконання цих обов'язків. Така особа повинна відповідно діяти, доки Президент або Віце-президент задовольнятимуть вимогам закону.
  4. Конгрес може передбачити спеціальним законом випадок смерті осіб, з-поміж яких Палата представників може обирати Президента, коли до неї переходить це право, а також випадок смерті осіб, з-поміж яких Сенат може обирати Віце-президента, коли до нього переходить це право.
  5. Розділи 1 і 2 цієї статті наберуть чинності 15 жовтня наступного року після ратифікації цієї поправки.
  6. Ця стаття не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції законодавчими органами трьох четвертин штатів протягом сімох років після подання її Конгресом.

Подана до розгляду 2 березня 1932 року.

Ратифікована 23 січня 1933 року.

Поправка XXI[ред. | ред. код]

21-ша поправка

Відміна Вісімнадцятої поправки, при цьому дозволяються обмеження на оборот алкоголю на рівні штатів.

  1. Вісімнадцята поправка до Конституції Сполучених Штатів цим скасовується.
  2. Перевезення чи довіз у будь-який штат, територію чи володіння Сполучених Штатів спиртних напоїв для постачання чи вжитку, якщо це порушує місцеві закони, цим забороняється.
  3. Ця поправка не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції конвентами окремих штатів у порядку, передбаченому Конституцією, протягом сімох років після подання її Конгресом на розгляд штатів.

Подана до розгляду 20 лютого 1933 року.

Ратифікована 5 грудня 1933 року.

Поправка ХХІІ[ред. | ред. код]

22-га поправка

Встановлює, що одна людина може займати пост президента США не більше двох термінів. Крім того, в цій же статті передбачена можливість звільнення від посади всіх цивільних посадовців, включно з посадою президента (імпічмент).

  1. Нікого не можна обирати Президентом Сполучених Штатів більше, ніж двічі. Той, хто був Президентом чи виконував обов'язки Президента понад два роки протягом терміну, на який іншу особу було обрано Президентом, може бути обраний Президентом тільки один раз. Втім, ця стаття не поширюється на особу, яка була Президентом у той час, коли Конгрес запропонував цю статтю, і не перешкоджає особі, яка буде Президентом чи виконуватиме обов'язки Президента протягом терміну, під час якого стаття набере чинності, бути Президентом чи виконувати обов'язки Президента протягом решти цього терміну.
  2. Ця стаття не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції законодавчими органами трьох четвертин штатів протягом сімох років після подання її Конгресом.

Подана до розгляду 24 березня 1947 року.

Ратифікована 27 лютого 1951 року.

Поправка ХХІІІ[ред. | ред. код]

23-тя поправка

На президентських виборах Вашингтон повинен бути представлений в Колегії виборщиків таким же числом вибірників, яким представлений найменш населений штат. Вперше застосована на виборах президента та віце-президента США 1964 року.

  1. Округа, що становить осідок уряду Сполучених Штатів, має призначати у визначений Конгресом спосіб таку кількість вибірників Президента і Віце-президента, що дорівнює загальній кількості сенаторів і представників у Конгресі, яку мала б право обирати ця округа, якби була штатом, але в жодному випадку не більшу, ніж штат з найменш чисельною людністю; вибірників треба додавати до призначених штатами, але не вважати за вибірників, призначених штатом для обрання Президента і Віце-президента; і вони повинні збиратися на території округи і виконувати свої обов'язки згідно з Дванадцятою поправкою до Конституції.
  2. Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.

Подана до розгляду 16 червня 1960 року.

Ратифіковано у березні 1961 року.

Поправка XXIV[ред. | ред. код]

24-та поправка

Заборона обмеження виборчих прав на підставах несплати податку.

  1. Право громадян Сполучених Штатів голосувати на будь-яких попередніх та інших виборах Президента і Віце-президента, вибірників Президента і Віце-президента, сенатора або представника в Конгресі не повинне заперечуватися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі неспроможності сплатити виборчий або будь-який інший податок.
  2. Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.

Необхідність ухвалення поправки пояснювалась політикою ряду штатів, які прагнули не допустити до виборів бідне населення (значну частину якого складали афро-американці та іммігранти). Приблизно в той же період закони штатів, якими встановлювалися подібні податки, неодноразово розглядалися Верховним Судом США. Через два роки після вступу в силу поправки Верховний Суд в рішенні у справі «Харпер проти Департаменту виборів штату Вірджинія» (англ. Harper vs. Virginia Board of Elections), визнав неконституційними аналогічні заборони на участь у виборах на рівні штату, оскільки вони суперечили Чотирнадцятій поправці.

Подана до розгляду 14 вересня 1962 року.

Ратифікована 23 січня 1964 року.

Поправка XXV[ред. | ред. код]

25-та поправка
Остання сторінка документу

Визначає порядок здійснення повноважень президента при достроковому припиненні повноважень (президентом стає віце-президент). Двадцять п'ята поправка закріпила правило, згідно з яким віце-президент займає пост президента у разі дострокового припинення його повноважень. Первинний текст був невдало сформульований і залишав можливість різного тлумачення того, чи стає віце-президент президентом або просто виконує його обов'язки до наступних виборів. Перший прецедент трапився в 1841 році, коли дев'ятий президент Вільям Генрі Гаррісон помер через місяць після обрання, і віце-президент Джон Тайлер став десятим президентом. Таким чином Двадцять п'ята поправка закріпила правило, що склалося.

  1. У випадку усунення Президента з посади, його смерті або відставки, Президентом стає Віце-президент.
  2. У випадку вакантної посади Віце-президента Президент має висунути кандидата на Віце-президента, який обіймає посаду, доки не буде затверджений більшістю голосів обох палат Конгресу.
  3. У випадку подання Президентом тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмової заяви про неспроможність виконувати функції та обов'язки Президента і доки він не подасть їм заяву протилежного змісту, такі функції та обов'язки мають виконуватися Віце-президентом як заступником в обов'язках Президента.
  4. У випадку подання Віце-президентом і більшістю вищих урядовців органів виконавчої влади або такого іншого органу, який встановлено Конгресом згідно з законом, тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників своєї письмової заяви про неспроможність Президента виконувати свої посадові повноваження та обов'язки, Віце-президент негайно наділяється усіма посадовими повноваженнями та обов'язками як діючий Президент.

Згодом, якщо Президент подає тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про хибність думки щодо такої неспроможності, він повертає собі посадові повноваження та обов'язки, хіба що Віце-президент і більшість вищих урядовців або органів виконавчої влади або такого іншого органу, який буде встановлено Конгресом згідно з законом, подадуть протягом чотирьох діб тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про неспроможність Президента виконувати свої посадові обов'язки і повноваження. Тоді Конгрес має вирішити цю справу, зібравшись протягом сорока восьми годин, якщо це сталося у перерві між сесіями. Якщо Конгрес протягом двадцяти одного дня після одержання останньої письмової заяви або, якщо це сталося у перерві між сесіями, протягом двадцяти одного дня після того, як Конгрес мав зібратися, більшістю у дві третини обох палат вирішить, що Президент неспроможний виконувати свої посадові обов'язки і повноваження, їх має виконувати Віце-президент як діючий президент. В інших випадках Президент повертає собі посадові повноваження та обов'язки.

Подана до розгляду 6 липня 1965 року.

Ратифікована 23 лютого 1967 року.

Поправка XXVI[ред. | ред. код]

26-та поправка

Вимога про пониження віку, з якого можна брати участь у виборах, набрала популярності під час війни у В'єтнамі, оскільки ситуація, коли військовий обов'язок наступає раніше, ніж отримують цивільні права, здавалася багатьом несправедливою. Поправка була прийнята Конгресом в березні 1971 року і вже до 1 липня набрала потрібне число ратифікацій.

  1. Право громадян Сполучених Штатів, які досягли 18 років, голосувати не повинне заперечуватися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі віку.
  2. Конгрес має право забезпечувати виконання цієї статті відповідним законодавством.

Подана до розгляду 23 березня 1971 року.

Ратифікована 1 липня 1971 року.

Поправка XXVII[ред. | ред. код]

Остання сторінка 27-ї поправки

Остання прийнята на сьогодні поправка. Запропонована ще в 1789 році, проте ратифікована необхідною кількістю штатів лише 1992 року.

Ця поправка була другою з 12 запропонованих майбутнім четвертим президентом США Джеймсом Медісоном поправок в Конституцію США, прийнятих Палатою представників США і направлених першим Конгресом США для ратифікації до органів представницької влади штатів в 1789 році. Останні десять з цих поправок склали згодом Білль про права. Проте дана поправка на той момент була ратифікована лише 6 штатами — кількістю, недостатньою для вступу поправки в силу. До 1980 року поправку ратифікували ще три штати, проте лише в середині і кінці 80-х років XX століття відбулася ратифікація більшістю решти штатів.

Жоден закон, що передбачає зміну розміру винагороди за службу сенаторів або представників не набере чинності, доки не відбудуться нові вибори представників.

Подана до розгляду 25 вересня 1789 року.

Ратифікована 5 травня 1992 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Irving Brant; «The Bill of Rights: Its Origin and Meaning» (1965) (англ.)
  2. Ronald Hoffman and Peter J. Albert, eds. «The Bill of Rights: Government Proscribed». University Press of Virginia for the United States Capitol Historical Society, 1997. 463 pp. ISBN 0-8139-1759-X (англ.)
  3. Kathleen Krull. «A Kid's Guide to America's Bill of Rights». (1999), 224 pp (англ.)
  4. Robert Allen Rutland; «The Birth of the Bill of Rights, 1776–1791» University of North Carolina Press, (1955) (англ.)
  5. Spaeth, Harold J.; and Smith, Edward C. (1991). «HarperCollins College Outline: The Constitution of the United States» (13th ed.). New York: HarperCollins. ISBN 0-06-467105-4 (англ.)
  6. Labunski, Richard. «James Madison and the Struggle for the Bill of Rights». (2008) (англ.)