Пораке чорнощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пораке чорнощокий


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Чорнощокий пораке (Phalaenoptilus)
Ridgway, 1880[2]
Вид: Пораке чорнощокий
Phalaenoptilus nuttallii
(Audubon, 1844)[3]
Ареал виду     Гніздування      Проживання впродовж року
Ареал виду     Гніздування      Проживання впродовж року
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Caprimulgus nuttallii Audubon, 1844
Посилання
Вікісховище: Phalaenoptilus nuttallii
Віківиди: Phalaenoptilus nuttallii
EOL: 45509468
ITIS: 555544
МСОП: 22689735
NCBI: 48437
Fossilworks: 369159

Пора́ке чорнощокий[4] (Phalaenoptilus nuttallii) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Північній Америці[5][6]. Це єдиний представник монотипового роду Чорнощокий пораке (Phalaenoptilus).

Опис[ред. | ред. код]

Чорнощокий пораке є найменшим представником родини дрімлюгових у Північній Америці. Його довжина становить 18-21 см, розмах крил 30 см, самці важать 31-58, самиці 37-58 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева або сріблясто-сіра, поцяткована чорними плямками. Горло біле, на обличчі чорна «маска», верхня частина грудей чорна. Крила довгі, округлої форми, крайні стернові пера на кінці білі. У молодих птахів білі плями на горлі і хвості менш виражені, забарвлення має попелястий відтінок.

Таксономія[ред. | ред. код]

Чорнощокий пораке був проілюстрований і офіційно описаний орнітологом Джоном Джеймсом Одюбоном у 1844 році, за зразком самця, зібраного на східному березі річки Міссурі, між Форт-П'єром і гирлом річки Шайєнн в Південній Дакоті. Вид був названий на честь англійського ботаніка і зоолога Томаса Наттолла[7]. У 1880 році американський орнітолог Роберт Ріджвей виділив чорнощокого пораке в монотиповий рід Phalaenoptilus.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють шість підвидів:[8]

  • P. n. nuttallii (Audubon, 1844) — Південно-Західна Канада, захід США та північ Мексики;
  • P. n. californicus Ridgway, 1887 — захід Каліфорнії і північ Баха-Каліфорнії;
  • P. n. hueyi Dickey, 1928 — південний схід Каліфорнії, південний захід Аризони і північний схід Баха-Каліфорнії;
  • P. n. dickeyi Grinnell, 1928 — південь Каліфорнійського півострова;
  • P. n. adustus Van Rossem, 1941 — Південна Аризона і Північна Мексика;
  • P. n. centralis Moore, RT, 1947 — Центральна Мексика.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Чорнощокі пораке мешкають у Канаді, США і Мексиці. Північні популяції взимку мігрують на південь ареалу. Вони живуть в сухих і високогірних чагарникових заростях, на сухих луках, в напівпустелях і пустелях, серед скель, на висоті від 500 до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження на півдні ареалу триває з березня по серпень, на півночі ареалу з кінця травня по вересень. Гніздо чорнощокого пораке являє собою неглибоку ямку в землі, часто під кущем або серед густої трави, біля підніжжя пагорба. В кладці 2 білих, кремових або рожевуватих яйця, іноді поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 20—21 день, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 20—23 дні після вилуплення. Іноді за сезон можуть вилупитися дві кладки.

Чорнощокий пораке — єдиний відомий вид птахів, здатний впадати в торпор на тривалий проміжок часу (від кількох тижнів до місяців)[9]. Це відбувається на півдні його ареалу в США, де чорнощокі пораке проводять більшу частину зими в нерухомості, сховавшись серед каміння. Такий тривалий період заціпеніння схожий на стан сплячки, не притаманний для інших птахів. Він був описаний американським зоологом Едмундом Джагером, який спостерігав за чорнощокими пораке, що впали в сплячку в горах Чаквалла[en] в Каліфорнії у 1948 році[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Phalaenoptilus nuttallii.
  2. Ridgway, Robert (1880). Revisions of nomenclature of certain North American birds. Proceedings of the United States National Museum. 3: 1–16 [5].
  3. Audubon, John James (1844). Nuttal's Whip-Poor-Will. The Birds of America, from drawings made in the United States and their territories. Т. 7. New York: J.B. Chevalier. с. 350—352, Plate 495.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Audubon Society -- Common Poorwill.
  6. Ryser, Fred A. (1985). Birds of the Great Basin: A Natural History. University of Nevada Press. с. 305. ISBN 0-87417-080-X.
  7. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 276. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 травня 2022.
  9. McKechnie, Andrew W.; Ashdown, Robert A. M.; Christian, Murray B.; Brigham, R. Mark (2007). Torpor in an African caprimulgid, the freckled nightjar Caprimulgus tristigma (PDF). Journal of Avian Biology. 38 (3): 261—266. doi:10.1111/j.2007.0908-8857.04116.x. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008. Процитовано 8 липня 2008.
  10. Jaeger, Edmund (January 1951). Poorwill Sleeps Away the Winter. National Geographic Society.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Cleere and Nurney, 1998. Nightjars, ISBN 1-873403-48-8
  • Paul R. Ehrlich; David S. Dobkin; and Darryl Wheye, 1988. The Birder's Handbook. New York: Simon and Schuster, ISBN 0-671-62133-5
  • Terres, 1980. Audubon Society Encyclopedia of North American Birds. New York: Alfred A. Knopf, ISBN 0-394-46651-9
  • National Geographic Society, 1987. Field Guide to the Birds of North America. Washington, D.C.: National Geographic Society. ISBN 0-7922-7451-2

Посилання[ред. | ред. код]