Пороська оборонна лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пороська оборонна лінія — низка сторожових фортець вздовж річки Рось, заснованих за часів Київської Русі для захисту від набігів степових кочовиків.

Пороська оборонна лінія, по суті, продовжувала Дніпровську. На Росі від її витоку до гирла відомо 13 давньоруських городищ, розташованих вздовж лівого її берега. Переважна більшість їх — Товаров, Кульдеюрів, Дверен, Богуслав, Володарев, Ростовець, Боровий і Чурнаєв — були фортецями зі змішаним (слов'яно-торкським) населенням, деякі, як Корсунь, Торчеськ, Юр'їв та інші, — значні міські центри.

Період будівництва[ред.ред. код]

Основний період будівництва оборонних міст припав на 1030-і роки, коли Ярослав Мудрий почав селити в прикордонному Пороссі полонених поляків. Частину населення пороських міст складали чорні клобуки, що знаходилися в ленній залежності від київських князів і брали участь у обороні руських земель.

Джерела[ред.ред. код]

  • Іванченко Л. І. Пороська оборонна лінія Південної Русі // Нариси з воєнної історії давньої України. — К., 2005. — С. 193—198.
  • Квітницький М. Пороська захисна лінія: етапи формування та розвитку (у світлі писемних та археологічних джерел) // Місце і значення Поросся в історії України (ІХ-XVII ст.) [Текст]: матеріали наук.-практич. конф., [Корсунь-Шевченківський, 28 листопада 2007 р.] / Управ. культури і туризму Черкаськ. облдержадміністрації, Корсунь-Шевченків. держ. істор.-культ. заповідник. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2007. — С. 17-50.

Див. також[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.