Поросюк Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поросюк Олександр Васильович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Поросюк Олександр Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 вересня 1977(1977-09-29)
УРСР, Кременчук
Смерть 27 квітня 2015(2015-04-27) (37 років)
Україна Україна
помер від поранень
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Формування
72 ОМБр (1).png
72 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Олекса́ндр Васи́льович Поросю́к (29 вересня 1977(19770929) — 27 квітня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Народився 1977 року в місті Кременчук на Полтавщині. Закінчив 8 класів міської середньої школи № 5, здобув фах кухаря в профтехучилищі № 29 м. Кременчук. Проходив строкову військову службу в Збройних силах України, працював кухарем у військовій частині Кременчука. Закінчив заочно факультет психології у київському інституті. Працював у Кременчуці психологом в Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді — по мікрорайону Молодіжне, однак потрапив під скорочення.

Батько-одинак, після смерті дружини сам виховував доньку, доглядав за паралізованою бабусею.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у січні 2015 призваний Кременчуцьким об'єднаним військовим комісаріатом за частковою мобілізацією як доброволець. Півтора місяці проходив навчання на Львівщині.

Старший солдат, кухар взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. З 15 березня 2015 брав участь в антитерористичній операції на сході України.

27 квітня 2015-го помер від множинних осколкових поранень, яких зазнав у районі міста Волноваха під час обстрілу[1][2].

Похований 30 квітня на Свіштовському кладовищі Кременчука, в Секторі загиблих Героїв АТО[3].

Без Олександра лишилися мати, брат та донька Аліна 2001 р.н.

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • 1 вересня 2015 у м. Кременчук на фасаді будівлі Кременчуцької гімназії № 5 імені Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку випускникам Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі[7].
  • Рішенням XX-ї сесії 7-го скликання Кременчуцької міської ради від 4 квітня 2017 року на честь загиблого кременчужанина названо вулицю в новому мікрорайоні Озерний — вулиця Олександра Поросюка[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Під Волновахою загинув кременчужанин-боєць АТО Олександр Поросюк // «Репортер», 28 квітня 2015
  2. Під Волновахою загинув кременчужанин Олександр Поросюк(рос.) // «Телеграф», 28 квітня 2015
  3. Кременчужани прощалися з Героєм Олександром Поросюком // «Телеграф», 30 квітня 2015
  4. 25 кременчужан посмертно нагородили відзнакою «За участь в антитерористичній операції» // «Телеграф», 7 грудня 2017
  5. 19-тьом кременчуцьким бійцям присвоїли посмертні нагороди облради(рос.) // «Телеграф», 2 жовтня 2015
  6. Імена кременчуцьких Героїв внесли до Книги Пошани Полтавщини // «Телеграф», 16 березня 2016
  7. Героям Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі відкрили меморіальну дошку у гімназії № 5 // «Програма плюс», 1 вересня 2015
  8. На наступній сесії міської ради будуть затверджені назви проектних вулиць мікрорайону Озерного // Кременчуцька міська рада

Джерела[ред.ред. код]