Портал:Астрономія

Розділ Вікіпедії: Астрономія
Проєкт  |  Портал (Скор.: П:АСТРО)

Ласкаво просимо до порталу АСТРОНОМІЇ
Астрономія редагувати Астроно́мія (грец. αστρον — зірка і νομος — закон) — найдавніша з наук, що включає спостереження і пояснення подій, що відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Вона вивчає походження, розвиток, фізичні і хімічні властивості об'єктів, що спостерігаються в небі (і знаходяться за межами Землі), а також процеси, з ними пов'язані. Астрономію поділяють на спостережну та теоретичну астрономії, та на ряд інших розділів. Скорочення: П:АСТРО; Оновити кеш
Вибрана стаття редагувати Космічний телескоп «Габбл» (англ. Hubble Space Telescope, HST) — американський оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті 1990 року. Спільний проєкт NASA і Європейського космічного агентства (ЄКА). Телескоп названо на честь Едвіна Габбла. Телескоп «Габбл» — унікальна багатоцільова орбітальна обсерваторія, найбільша серед запущених у космос у XX сторіччі. Незважаючи на невдалий початок роботи (телескоп було запущено на орбіту із дефектом головного дзеркала) зусиллями космічної експедиції дефект вдалося майже повністю компенсувати, що надало змогу наблизитися до розрахункових характеристик. Подальші експедиції вдосконалили телескоп і за його допомогою здійснено багато важливих спостережень. Архів Цікавинки редагувати Використовуючи гравітаційне лінзування від далекої масивної галактики за допомогою космічного телескопу Хаббл науковці отримали зображення акреційного диску навколо масивної чорної діри, що розташована в центрі квазару HE1104-1805. Більше ніж один мільярд зір можна побачити разом на новій світлині Молочного Шляху, яка є комбінацією біля 10 тисяч малих зображень, отриманих телескопами в північній (UK Інфрачервоний телескоп на Гаваях) та південній півкулях Землі (телескоп VISTA в Чилі) (Світлина, що розповідає історію мільярда зір.) Світлина скомпонована науковцями університету Единбурга та Кембріджського університету й виставлена в кінці березня 2012 р. для вільного огляду в інтернет.(Інтерактивна детальна карта Молочного Шляху) Цей інтернет-ресурс дозволяє переміщувати поле зору в області диску Молочного Шляху, збільшувати та зменшувати поле зору до певної міри. Архів Новини редагувати Сонячне затемнення Сьогодні на території США, вперше з 1776 року, спостерігається повне Сонячне затемнення типу Сарос 145, що відбувається на Землі раз на 18 років. Транзит Венери по диску Сонця Транзит Венери по диску Сонця можна буде спостерігати з території України рано-вранці 6 червня 2012р. Це унікальне явище, оскільки наступний транзит Венери очікується лише в грудні 2117 р. Трансляція транзиту Венери наживо (сайт НАСА) Місяць покриває M67 Ввечері 26 травня 2012р. природній супутник Землі, Місяць, рухаючись по навколоземній орбіті проходить на фоні розсіяного зоряного скупчення M67, що розташоване в сузір'ї Рака, й почав покривати його зорі. Особливу цікавість у науковців викликає покриття Місяцем найяскравішої зорі цього розсіяного скупчення HIP43519, чия видима зоряна величина становить mV=7,8. Сонячне затемнення 20 травня 2012 року (21 травня 2012р. для місцевого часу у східній півкулі) відбудеться кільцеподібне сонячне затемнення, яке буде найкраще видно в районі побережжя Японії, західної частини США та Канади. Центральну частину цього затемнення найкраще буде видно з Токіо. Максимум затемнення почнеться з північної частини Тихого океану (південніше Алеутських островів, який буде видно протягом 5 хвилин та 46,3 сек., та закінчиться на заході Канади та Сполучених Штатів. Ліриди Кожного року Земля подорожуючи своєю орбітою навколо Сонця перетинає траєкторію орбіти комети 1861 G1 Сатчер (англ. Thatcher), яка залишила на своєму шляху велику кількість пилу та дрібних уламків. Саме 21-22 квітня Земля перетинає траєкторію зазначеної комети й, відповідно, на нічному небі можна було спостерігати до 15-20 метеорів на годину в момент максимуму потоку. Це уламки залишені кометою входять в земну атмосферу й згорають там, хоча деякі (більш масивні) можуть долетіти до поверхні Землі й люди потім знаходять на тому місці метеорити. Цей потік метеорів називають Ліридами, оскільки радіант потоку знаходиться у сузір'ї Ліри, в 10° на південний захід від найяскравішої зорі цього сузір'я, Веги. Ліриди є добре відомими завдяки високій швидкості метеорів, яка може сягати до 49 км/сек, та яскравим іонізаційним трекам, що часто залишають за собою ці метеори. Примітки Вступ до астрономії Вивчання галактик та Сонячної системи Астрономічні новини Архів Вибране зображення редагувати В період з 3 по 6 травня 2012р. коронограф STEREO (Ahead) (НАСА) зареєстрував біля дюжини сонячних спалахів. Більшість зареєстрованих спалахів були напрямлені в протилежний від Землі бік. Це є своєрідним нагадуванням про те, що Сонце наближається до максимуму своєї активності, який очікується наступного року. На даній світлині розташування Сонця позначено білим кільцем. Чорний диск блокує випромінювання безпосередньо від Сонця та від його ближньої корони й дає можливість бачити детальну структуру сонячного спалаху. Архів	Відомі астрономи редагувати Цей день в Астрономії редагувати В цей день — 30 вересня: Народилися: 1728 — Мартин Почобут-Одляницький, білоруський і литовський просвітник, астроном, математик. 1900 — Парійський Микола Миколайович, радянський геофізик і астроном, член-кореспондент АН СРСР. 1925 — Поль Мелькіор, бельгійський астроном. Померли: Події: Відкриття: 1834 — Відкрито галактики NGC 87, NGC 88, NGC 89 та NGC 92, які входять в Квартет Роберта. 1864 — Вільгельм Темпель відкрив великий астероїд Головного астероїдного поясу — Терпсіхору. Корисно знати редагувати Heavens-Above — некомерційний вебсайт, який дозволяє знайти інформацію щодо розкладу, траєкторії та характеристик руху космічних об'єктів та явищ таких як космічні станції, спалахи Ірідіуму, супутників, комет, астероїдів, тощо, на тлі зірок, так як це виглядатиме із Землі. Нові статті редагувати Зовнішній резервуар Space Shuttle — почато 29 вересня 2023 користувачем Sound 135 Твердопаливний ракетний прискорювач Space Shuttle — почато 29 вересня 2023 користувачем Sound 135 Астрономія в Сінгапурі — почато 27 вересня 2023 користувачем Oleksiy.golubov Радіообсерваторія Ерджиєського університету — почато 27 вересня 2023 користувачем Oleksiy.golubov Кеплер-25 — почато 27 вересня 2023 користувачем Dima Odynets Голдстоунський радар Сонячної системи — почато 27 вересня 2023 користувачем Oleksiy.golubov Центр астрофізики Джодрелл Бенк — почато 27 вересня 2023 користувачем Oleksiy.golubov Спектральний індекс — почато 27 вересня 2023 користувачем Oleksiy.golubov Позаземні алмази — почато 27 вересня 2023 користувачем 217.18.218.36 Перитон (астрономія) — почато 26 вересня 2023 користувачем Oleksiy.golubov Архів Нові статті Чим допомогти? редагувати Незавершені статті з астрономії Портал:Астрономія/Червоні посилання Запити на нові статті з астрономії можете знайти або розмістити на цій сторінці... Доповнення розділу Цей день в Астрономії
Категорії редагувати Астрономія Астрономія за країною Галузі астрономії Джерела інформації:Астрономія Вікіпроєкт:Астрономія Незавершені статті з астрономії Портал:Астрономія Зображення:Астрономія Списки:Астрономія Астрономи Астрономічна освіта Астрономічні гіпотези Астрономічні інструменти Астрономічні об'єкти Астрономічні проєкти Астрономічні сайти Астрономічні установи Астрономічні явища Астрофізика Історія астрономії Люди, на честь яких названо астрономічні об'єкти Метеоритика Нагороди з астрономії Наука про космос Нерозв'язані проблеми астрономії Події астрономії Астрономічна термінологія Редагувати Братні наукові портали Космонавтика Географія Медицина Наука Техніка Фізика Хімія

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти