Портал:Астрономія/Новини/Астроновини 2010 (архів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Астроновини 2010 містять всі новини опубліковані в українській Вікіпедії впродовж 2010 року. Астрономічні новини поточного року можна знайти на сторінці порталу Астрономія.

Місячне затемнення 21 грудня 2010 року[ред. код]

Повне місячне затемнення спостерігалося в ніч з 20 на 21 грудня 2010 р. Найкраще його було видно на території Північної Америки, дещо гірше на території Західної Європи та північної Африки.

Гігантська область гамма-випромінювання в нашій галактиці[ред. код]

Гігантська область гамма-випромінювання в нашій галактиці була відкрита у листопаді 2010 р. науковцями Дагом Фінкбейнером (англ. Doug Finkbeiner), Мен Су (англ. Meng Su) та Трейсі Слетієр (англ. Tracy Slatyer) з Гарвадського університету в результаті аналізу загальнодоступних даних по гамма-випромінюванню небесної сфери, отриманих за допомогою космічного Телескопу Великої Площі ім. Фермі (англ. Fermi's Large Area Telescope). Дана область являє собою дві гігантські сфери, що формують «вісімку» з дотиканням сфер в центрі Чумацького шляху і які простягаються на 25000 св.р. кожна перпендикулярно до площини нашої галактики. Ці дві сфери, симетрично розташовані відносно центру галактики, є джерелом значно підвищеного потоку гамма-випромінювання, яке, за однією з гіпотез, можуть продукувати релятивістські частинки викинуті з надмасивної чорної діри, розташованої у центрі Чумацького шляху.


R136a1 — найбільш масивна й яскрава зоря[ред. код]

R136a1 є найбільш масивною й найбільш яскравішою зорею серед масивних зір, відомих на момент її відкриття — липень 2010р. Вона є у 265 раз масивнішою за наше Сонце й перевищує його світність у 10 мільйонів раз. R136a1 знаходиться у туманності Тарантула, що у Великій Магелановій Хмарі, на відстані приблизно 165000 світлових років від Землі.


Комета Макнота C/2009 R1[ред. код]

C/2009 R1 — одна з сорока комет відомих під назвою Комети МакНота. Вона належить до неперіодичних комет й була відкрита англо-австралійським астрономом Робертом МакНотом 9 вересня 2009 р. Вважається, що C/2009 R1 згодом залишить нашу Сонячну систему назавжди.

З початку червня 2010 C/2009 R1 можна було побачити у бінокль, а вже 8 червня її було видно неозброєним оком на темному небі зі слабким світловим забрудненням (на околиці міста).[1] Згодом її видимий блиск зросте й її добре буде видно вже з середини[1] й аж до кінця червня 2010 р.[2] на її шляху між сузір'ями Візничого та Близнюків.[3] Завдяки новому Місяцю, що починається з 12 червня, нічне небо буде особливо темним. Тому вихідні з п'ятниці (11 червня) на неділю (13 червня) будуть найкращим часом для спостереження даної комети на нічному небі,[4][5] оскільки вона буде легкоспостережуваним об'єктом для більшості людей[1], хто планує її побачити десь за 2-3 години до світанку, й знаходитиметься у сузір'ї Персея.[3]


Література[ред. код]

  1. а б в Rao, Joe (2010-06-08). New Comet Visible in Early Morning Sky. Space.com. Процитовано 2010-06-09. 
  2. Comet McNaught Becoming Visible to the Unaided Eye. Astronomy Picture of the Day. NASA. Процитовано 2010-06-08. 
  3. а б C/2009 R1 ( McNaught ). Multitudinous Image-based Sky-survey and Accumulative Observations. Процитовано 2010-06-09. 
  4. Bakich, Michael (2010-06-04). A comet flies through June's sky. Astronomy Magazine. Kalbach Publishing. Процитовано 2010-06-09. 
  5. New space 'eye-candy' to appear in skies in mid-June. RIA Novosti. 2010-06-08. Процитовано 2010-06-09. 


Більшість активних чорних дір утворюються внаслідок зіткнення галактик (від 27 травня 2010)[ред. код]

Завдяки огляду в рентгенівському діапазоні випромінювання активних надмасивних чорних дір в центрах галактик, виконаного за допомогою космічного телескопу НАСА Свіфт, науковці на сьогоднішній день отримали переконливий доказ, що зіткнення галактик є основною причиною утворення цих «монстрів» Всесвіту.


Література[ред. код]


Хаббл відсвяткував своє 20-річчя[ред. код]

24 квітня 2010 р. виповнилося 20 років з моменту виведення космічного телескопу Хаббл на навколоземну орбіту. З цього приводу НАСА підготувало спеціальний фільм[1], де розповідається про всі найбільш значимі відкриття, що здійснено за допомогою телескопу «Хаббл» на протязі всього періоду його активної роботи. Особливу увагу звертається на останє відкриття «Хабблом» джерел зореутворення в туманності Киля, де чітко видно викиди газу з акреційного диску навколо протозорі[2].

Література[ред. код]


Див. також[ред. код]