Портал:Екслібрис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Null345С. Грузенберг. Екслібрис Михайла Миколаєва, 1920 р 002.jpg
Cartella viola.jpg
Mariupol gerb.png
Портал
Pix.gif
Герб Маріуполя, Україна Ласкаво просимо до україномовного порталу «Екслібрис»
Адольф Матіас Гілдебрандт (1844—1918). «Екслібрис Адольфа Вінкельмана», 1880-і рр.

Екслібрис (лат. ех libris — із книг) — книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка.

Попередники екслібрисів — написи власників на рукописних книгах, і суперекслібриси — рельєфні зображення на оправі книжок (найстаріший із гербом Львова, датований 1545).

Історія

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину. Саме в Німеччині існував звичай карбувати цінні речі на знак належності приватній особі. Перші друковані книжки теж належали до цінних речей, тільки феодали, монастирі та купці могли собі дозволити мати у власності колекції книг і часто підписували їх чи малювали свій знак, щоб знову знайти свою книгу, наприклад, у випадку крадіжки. Спочатку ті, хто переписували книги, робили позначку про те, кому належить книга. Згодом ці позначки оформлювали у вигляді віньєти та малювали на початку або наприкінці книги. Природно, що намальовані від руки екслібриси були поширені в часи, коли бібліотеки були невеликі, адже нелегко було малювати однакове зображення на великій кількості книг.

Відоме ім'я першого власника екслібриса в Німеччині — це лицар Бернгар фон Рорбах (1460). Перші екслібриси створив німецький художник Альбрехт Дюрер (кінець 15 — початок 16 ст.). Йому належить створення приблизно двадцяти екслібрисів. Займалися створенням екслібрисів митці Лукас Кранах Старший і Ганс Гольбейн.

Із початком книгодрукування (XV ст.) виник новий спосіб позначення книг — наклеювання на внутрішньому боці обкладинки папірця з надрукованим написом «Ex libris» і прізвищем власника книжки. З розвитком друкарства освічені книголюби почали поєднувати власницькі написи з елементами, що мали прикрасити книгу. Як художній знак і витвір графічного мистецтва екслібрис почав відігравати роль декоративного елемента, органічно поєднаного з книгою.

Деякі книговласники прикрашали свої книги розкішними оправами, на яких золотом витискали герби, вензелі, монограми, емблеми чи девізи — такі екслібриси отримали назву суперекслібриси. Суперекслібриси зустрічаються на пергаментних і шкіряних оправах французьких та італійських книг XVI—XVII століть. Одним з найвідоміших авторів суперекслібрисів був французький видавець, літератор і перекладач Жоффруа Торі (його праці були в бібліотеці французького короля Франциска I та в книгозбірках колекціонерів Ґрольє та італійця Майоли).

Збирачі книг надавали зовнішньому вигляду книги великого значення. Окрім гербових екслібрисів були популярні тиснені художні зображення символічного або алегоричного змісту.

З XIX століття пишні герби та хитромудрі вензелі вийшли з моди, натомість, популярними стали звичайні монограми, витиснені на зовнішньому боці обкладинки.:::::::::::::::: Докладніше

Скорочення: П:БРК; Sobor Achtyr.jpgОновити кеш

Pix.gif
Герб Маріуполя Вибране зображення
Худжниця Філ Мей. Власний екслібрис, 1895 рік. Бібліотека Конгресу Сполучених Штатів
Екслібрис Розамонд Штюргіс, літографія, 1920 рік. Бібліотека Конгресу Сполучених Штатів.

Архів

Pix.gif


Герб Маріуполя Екслібрис Німеччини

Історія німецького екслібриса — історія розвитку і побутування екслібриса в Німеччині від позначки володаря до окремого виду графіки.

Історія вивчення

Анонім. «Екслібрис бібліотеки Рудольфа Вірхова»
Томас Ровлендсон. «Книжковий аукціон», до 1815 р. Бруклінський музей.

Увага до історії і побутування екслібриса в Німеччині обумовлена як його появою там наприкінці 15 ст., так і життєздатністю різновида цієї графіки впродовж декількох століть. На хвилі завзятого вивчення національної історії в 19 ст. та введення в науковий обіг нових тем майже всіх попередніх епох виникає і зацікавленість в історії розвитку екслібриса. Пожвавленню зацікавленості в екслібрисі сприяли як розвиток національних літератур і наукових досліджень, так і національне книговидання впродовж 19 ст. Особливу зацікавленість мали бібліофіли, колекціонери стародруків і антикварних видань, володарі книжкових аукціонів тощо. В кожній західноєвропейській країні з'явились власні дослідники національних і іноземних екслібрисів (в Італії — Я. Джелли (J. Gelli), у Франції — О. Поле-Малассі (A. Poulet-Malassis), Анрі Бошо́ (H. Bouchot) та інші). В Німеччині вивченням національного екслібриса займалась низка дослідників — Ф. Варнеке (F. Warnecke), К. Лейнінген-Вестербург (К.Е. zu Leiningen-Westerburg ), Г.А. Зайлер (G.A. Seyler). Про екслібрис Німеччини друкували статті в періодичних виданнях, також вийшла низка спеціалізованих видань. В країні діяло Німецьке товариство екслібриса. Друковані німецькі видання про екслібриси активно перекладали на інші мови. Німецький екслібрис привертав увагу як різноманітністю тематики ( герби, пейзажі, сюжетні чи портретні зразки, екслібриси з професіями, оголеною натурою ), так і рисами попередніх стилів, використанням різних графічних технік.

Виникнення

Німецький гербовий екслібрис Вольфганга Кренера, 1485 р.

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину, де він виник трохи пізніше за книгодрукування. Ще з доби середньовіччя у німецьких князівствах була розповсюджена традиція ставити тавро (знак володаря) на коштовних приватних речах з позначкою приналежності речі певному володареві. Тавро на коштовних речах було важливим доказом приналежності речі володарю і визнавалось судом. Ярлик-тавро був перенесений і на книги, що вважались коштовними речами. Першим німецьким екслібрисом вважають книжковий знак, датований 1460 роком, котрий використовував лицар Бернгард фон Рорбах. :::::::::::::::: Докладніше

Архів

Pix.gif
Врубель екслібрис Остроухова Література про екслібрис
худ. Конрад Лемменс, Бельгія. Екслібрис Стафа Лемменса


  • Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
  • «Книжные знаки русских художников», «Петрополис», 1922
  • Екслібрис: Збірник Асоціації незалежних українських мистців. Перший випуск. — Л., 1932.
  • Савонько В.С. Опыт истории экслибрисных коллекций в СССР / В.С. Савонько. – Л., 1937.

6. Херсонский музей // Рабочий. – 1926. – 7 окт. (№ 172).

  • Український екслібрис.- К.: Мистецтво, 1964.
  • Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: "Сов. Россия", 1971
  • Катушкина Е. С., Сапрыкина Н. Г. Экслибрис в собрании Научной библиотеки Московского университета. Альбом-каталог. — М: Изд-во Моск. ун-та, 1985. — 224 с.
  • Ивенский С. Г. Книжный знак: история, теория, практика художественного развития. — М.: «Книга», 1988
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912–1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київському МАН «Дослідник». К., 2011.
  • Нестеренко П. Історія українського екслібриса. Наукове видання. — Київ: Темпора, 2010. — 328 с.
  • Бердичевський Яків. Книжкові знаки сучасників Т.Г. Шевченка / Пер. з рос. – К.: Дух і літера, 2007. – 84 с. – ISBN 966-378-038-Х
  • Бердичевський Яків. Народ книги. – К.: Дух і літера, 2009. – 498 с., іл. – ISBN 978-966-378-132-7

Архів

Pix.gif
Герб Маріуполя Екслібрис еротичний
Франс фон Байрос. Екслібрис з П'єро та дамою доби декаданс. бл. 1924 р.

Архів

Pix.gif
Герб Маріуполя Екслібрис України

Екслібрис України

Друковані екслібриси започатковані в Україні у кінець 16 — на початку 17 ст. Відомі три роботи львівського гравера Яна Зярнко, які він виконав для Якова Собеського, галицького магната Петра Даниловича та коронного гетьмана Великого князівства Литовського Яна-Кароля Ходкевича. На усіх трьох екслібрисах зображенні герби власників книжок, прикрашені девізами та картушами[1].

До 18 ст. в екслібрисах переважали зображення гербів власників, 20 ст. популярними стали сюжетні екслібриси.

У цьому жанрі працювали О. Кульчицька, Я. Музика, М. Осінчук, О. Оброца, Лев Ґец[2][3] та інші. “Гурток українських екслібрисистів” (співзаснований І. Крип'якевичем з І. Крушельницьким та П. Ковжуном, 1931)[2]. Проводилися виставки екслібрисів[2].

У 1930-х роках в області ексклібрисів натхненно працював київський художник Сергій Конончук, для якого це  — не лише книжковий знак, а й своєрідний портрет господаря книжки, відбиття його інтересів, смаків, уподобань. Досягав цього автор за допомогою символів, алегорій, а також зображуючи різні предмети, постаті. Очевидно, таке сполучення зображальних елементів асоціювалося з авторським сприйняттям навколишнього світу. Виразно трактовані екслібриси Н.Радзієвської, К.Юкельсон, Ю.Палійчука.:::::::::::::::: Докладніше

Архів

Pix.gif


Герб Маріуполя Майстри екслібриса

Грузенберг Сергій Миколайович (1888, Тбілісі — 1934, Москва)— радянський архітектор, художник-графік, професор кафедри архітектури Єврейського Політехнічного інституту (ЕПІ) в місті Дніпропетровськ.

Життєпис

Народився у місті Тбілісі. Навчався у класичній гімназії, котру закінчив 1906 року. Того ж року відбув у Німеччину, де влаштувався на навчання у Мюнхенський політехнічний інститут (архітектурний факультет).

По закінченні навчання у Мюнхені перебрався у Санкт-Петербург, де працював з архітекторами С. Г. Гінгером (1870–1937) та І. О. Фоміним (1872–1936). З 1912 року — працівник російської Комісії з питань збереження пам'яток мистецтва і старовини. Брав участь у Єврейському товаристві заохочення художників.

У червні 1919 року Сергій Грузенберг перебрався у місто Дніпропетровськ, де обійняв посаду професора кафедри архітектури у Єврейському політехнічному інституті[4]. У Дніпропетровську працював до 1921 року.

1922 року переїхав до Москви.

Художник книг

Грузенберг постійно малював, аби не втрачати професійну форму. До того ж його архітектурна практика припала на роки скорочення будівництва через політичні перевороти і події громадянської війни. Сергій Грузенберг брав участь у архітектурних конкурсах, куди подавав архітектурні фантазії, а також активно працював художником-ілюстратором. Його віртуозні малюнки друкували радянські журнали «Крокодил», «Сатирикон» та ін.

Ним були створені ілюстрації до низки літературних творів, зокрема:

Архів

Pix.gif


Герб Маріуполя Нові статті

Портал:Екслібрис/Нові статті

Pix.gif
Врубель, экслибрис ОстроуховуИльеСеменовичу.jpg Техніки виконання
Pix.gif


Герб маріуполя Категорії

Портал:Екслібрис/Категорії

Pix.gif


Врубель, экслибрис ОстроуховуИльеСеменовичу.jpg Чим допомогти
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Екслібрис
345С. Грузенберг. Екслібрис для самого С. Грузенбрга, 1919 р.jpg

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Як робити, з чого почати першу свою публікацію:

Pix.gif
Lucas Vorsterman I, by Anthony van Dyck.jpg
345 Image from page 10 of Village life in America, 1852-1872.jpg
Kalligraphic A.png
Orlyk.jpg
Istor portal.png
Eneida-book.png
M-ChinWittelsbacherTeller.JPG
Мистецтво Книги Графіка Біографії Історія Література Колекції


Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


Авіація • Автомобілі • Анархізм • Аніме та манґа • Антропологія • Астрономія • Біографії • Біологія • Біологія океану • Ботаніка • Буддизм • Війна • Військова техніка • Вільне програмне забезпечення • Друга світова війна • Економіка • Енергетика • Етнологія • Залізниця • Ігри • Інформаційні технології • Індуїзм • Іслам • Історія • Іхтіологія • Католицтво • Книги • Комунізм • Космонавтика • Культура • ЛГБТ • Математика • Медицина • Мистецтво • Міфологія • Наука • Науки про Землю • Нейробіологія • Освіта • Перша світова війна • Пиво • Пластунство • Політологія • Право • Православ'я • Природничі науки • Програмування • Протестантизм • Психологія • СНІД • Собаки • Соціологія • СРСР • Спорт • Стародавній Рим • Техніка • Туризм • Фемінізм • Фізика • Філософія • Фортифікація • Хімія • Храми східної традиції • Християнство • Юдаїзм

Україна • Регіони • Діаспора • Українська повстанська армія • АТО • Географія • Наука • Мистецтво • Література • Сучасна література • Мова • Музика • Рок • Кінематограф • Спорт • Чемпіонат Європи з футболу 2012 • Караїми

Географія • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти
Новий портал стартував 17 травня 2017 р.
  1. Знаки книжкової власності: книга, графіка, колекція
  2. а б в Архів Івана Крип’якевича. Інвентарний опис Упорядник Ярослав Федорук Київ – Львів 2005 ISBN 966-02-3684-0
  3. листування у справі ex-libris поміж Кульчицькою, Ґецом, Крип'якеквичем у архівній збірці останньго
  4. Государственный архив Днепропетровской области (ГАДО), — Ф. 2065, оп. 2, д. 251 (Личное дело С. Н. Грузенберга). РЕЭ, т. 1, — с. 383.