Російська Федерація складається з 83 суб'єктів, з яких 21 – це національні республіки, а ще 4 – національні автономні округи. З-поміж цих республік існують такі, що впродовж десятиліть опираються федеральному центру, у прагненні зберегти автономію бодай у вирішенні гуманітарної політики. Поряд з діяльністю офіційної влади існують і національні рухи, що опікуються питаннями збереження ідентичності, розвитком освіти рідними мовами тощо.
Національні рухи корінних народів Росії часто перебувають у відкритій конфронтації із Москвою. Вони розглядаються Кремлем як загроза існуючому політичному режиму. 2014 р. не лише окремі громадські активісти з числа корінних народів, але й цілі національні представницькі органи, наприклад Міллі Меджліс татарського народу і Конґрес ерзянського народу виступили із заявами на підтримку територіальної цілісності України. Російська влада відреагувала на ці заяви у звичний спосіб – тиском і переслідуваннями.
Найпотужніші відцентрові настрої спостерігаються на Північному Кавказі, на Поволжі та в Сибіру. У кожному із цих макрорегіонів своя складна мозаїка етнополітичних та етноконфесійних процесів.
Якщо про Північний Кавказ ми бодай чули (чеченські війни, партизанський рух, ісламісти), то про інші регіони РФ та спротив інших корінних народів часто не знають навіть політологи. Мета нашого порталу - розповісти українцям про країни та корінні народи РФ.
Культура Удмуртії розвивалась упродовж тисячі років, починаючи від праудмуртської культури, яка утворилась на базі п'яноборської археологічної культури, продовжуючи активно розвиватись із приєднання до Росії у XVI столітті. На культуру Удмуртії суттєво вплинули культури сусідніх народів, особливо росіян і татар. Після формування міжнародних асоціацій фіно-угорських народів, поширення удмуртської культури вийшло за межі республіки, і вона була сприйнята у світі як унікальна та самобутня. Особливу увагу слід звернути на літературу, яка формувалась на базі удмуртської та російської мов, чимало письменників мали зв'язки з іноземними авторами, наприклад з українськими (Флор Васильєв листувавася з Миколою Даньком). Удмуртський театр і досьогодні має велику популярність у глядачів не лише в Росії, а й за кордоном, багато архітекторів та художників стали відомими завдяки своїм визначним витворам мистецтва.
У Белграді функціонував калмицький буддійський храм
Під час Російської революції калмики провели з'їзди калмицького народу та сформували Калмицький військовий уряд. Після визвольних змагань близько тисячі калмиків опинилися в еміграції, де створили політичні організації та видання. Пізніше частина діаспори взяла участь у формуванні Калмицького національного комітету та Калмицького кавалерійського корпусу у нацистській Німеччині. У повоєнні часи більша частина діаспори переселилася до США.
Мукденський конгрес (I Далекосхідний з'їзд тюрко-татар) — зібрання представників татарської еміграції Далекого Сходу (Китаю, Кореї, Японії, Маньчжурії), яке проходило з 4 лютого 1935 по 14 лютого1935 у місті Мукден (Маньчжурська держава). Конгрес був скликаний з ініціативи відомого татарського громадського діяча Ісхакі Гаяза. На з'їзді був присутній 41 депутат, що представляли татарські територіальні регіони (представники місцевих комітетів «Ідель-Уралу»), понад сто активістів «Ідель-Урала» та офіційні представники Маньчжурії і Японії.
Бурханізм — національна релігія алтайців, корінного народу Республіки Алтай у складі Російської федерації. Бурханізм виник під впливом буддизму на початку ХХ століття як національно-релігійний рух, що заперечував старі шаманські традиції та виступав проти російського впливу на корінне населення. Послідовники бурханізму називали його також «білою вірою» на противагу «чорній вірі» шаманів та «жовтій» школі тибетського буддизму.