Портал:Міфологія/Вибрана стаття
Перу́н (дав.-рус. пєроунъ) — язичницький бог слов'ян і балтів, верховний бог у Київській Русі IX—X ст, володар неба, повелитель грому і блискавки, бог родючості, пізніше покровитель князів та їхніх дружинників, військової справи. Верховним богом усієї Київської Русі Перун став за князів Ігоря, Святослава і Володимира Великого, витіснивши з цього статусу місцевих божеств різних регіонів. Вірогідно, що Перун мав декілька регіональних і сезонних іпостасей, як Прове та Ярило.
Функціонально Перун аналогічний божествам-громовержцям інших індоєвропейських народів: грецькому Зевсу, римському Юпітеру, германському Тору, індійському Індрі.
Неодноразово згаданий у літописах як бог, якого вшановували в Київській Русі, відомі також його скульптурні зображення та місця вшанування. В реконструкціях стародавніх міфів Перун визволяє свою наречену з полону викрадача, що нерідко асоціюється з Велесом. Цей міфологічний мотив, широко відомий по Євразії, отримав відображення в народних казках.
Заміщення Перуна святим Іллею вірогідно почалося ще задовго до хрещення Русі, коли частина київської еліти прийняла християнство. В сучасному мистецтві Перун часто постає як запальний, войовничий бог.