Портал:Міфологія/Вибраний міф/Архів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Титаномахія (грец. Τιτανομαχία) у давньогрецькій міфології — тривала низка битв богів-олімпійців з титанами, також відома як Битва титанів або Битва богів. Олімпійці здобули в ній перемогу за допомогою кіклопів і гекатонхейрів на своєму боці.

Відомо кілька поем грецької літератури класичного періоду про титаномахію, але єдиною вцілілою є «Теогонія» Гесіода. Втрачений епос «Титаномахія», чиїм автором вважається легендарний фракійський співець Таміріс, згадується в трактаті «Про музику», приписуваному Плутарху.

--

God Rah.jpg

Давньоєгипетський міф про створення світу. На початку існував безкрайній хаотичний океан Нун серед темряви. Нун створив сяйливе Яйце, з якого вийшов бог Ра. Новонароджений бог володів мовою і варто було йому сказати яке-небудь слово як виникало те, що воно означає. Ра проголосив, що буде Хепрі зранку та Ра опівдні й піднявся над океаном, вперше освітивши світ.

Ра по черзі назвав богів, які виникли і почали керувати відповідними речами та явищами: з появою Шу виник вітер, Тефнут — дощ, коли з'явилася Геб — виникла земля, з Нут утворилося небо, а Хапі дав початок ріці Ніл, що зробила навколишні землі родючими. Після цього Ра назвав усіх інших богів і речі, так створивши світ. Останніми він створив чоловіка і жінку, котрі з'явилися на землях Єгипту і дали початок людству. Завершивши творіння, Ра спустився на землю, набувши подоби людини, і став першим фараоном. Він правив тисячі років, за яких Єгипет процвітав, тому лишилася приказка про щасливе життя «як було в часи Ра».

--

Parc de Versailles, Bosquet des Dômes, Nymphe de Diane, Anselme Flamen 03.jpg

Каллісто була донькою аркадського царя Лікаона або Ніктея чи онукою Кефея. Також іноді згадується, що вона була німфою. Каллісто перебувала в числі супутниць Артеміди-мисливиці та була зобов'язана залишитися для цього дівчиною. Зевс спокусив її, набувши вигляду Артеміди (за іншою версією, Аполлона). Каллісто завагітніла від нього, проте не розповіла Артеміді.

За однією з версій, Артеміда застрелила Каллісто з лука за те, що вона не зберегла цноту, і Зевс послав Гермеса врятувати дитину з її утроби. За іншою оповіддю, Зевс перетворив її на ведмедицю, щоб сховати від Артеміди. Проте Гера підмовила богиню мисливства застрелити її на полюванні (або та стала ведмедицею через гнів Гери). Щоб врятувати її та дитину, Зевс помістив Каллісто на небо як сузір'я Великої Ведмедиці. В такій подобі вона народила сина. Або ж її з уже народженим сином спіймали етолійці та віддали Лікаону як подарунок. Вона сховалася від аркадців з дитиною в храмі Зевса Лікейського, де Зевс врятував обох, помістивши на небо. Згадується, що син Каллісто, названий Аркасом, став родоначальником аркадців.

Тетія, дружина Океана і годувальниця Гери, заборонила сузір'ю Великої Ведмедиці заходити в океан. Тому його зірки, на відміну від інших сузір'їв, упродовж року не перетинають обрій.

--

Hades abducting Persephone.jpg

Шукаючи собі дружину, Аїд (Гадес) закохався в Персефону (Кору), дочка богині родючості Деметри. Аїд вирушив до Зевса просити її руки, на що Зевс відповів, не бажаючи образити ні брата, ні Деметри, що хоч і не дає згоди на шлюб, але й не відмовляє. Бог підземного царства викрав Персефону, коли та збирала квіти, і забрав під землю. Це побачила озерна німфа Кіана, яка не змогла зарадити цьому, тому що Аїд кинув у воду свій скіпетр, який відкрив прохід до його царства.

Деметра не знала куди зникла дочка, але від Триптолема дізналася, що пастухи бачили як земля розверзлася і Персефону схопив невідомий на колісниці. Прикликавши Гекату, Деметра вирушила до Геліоса, який все бачив з неба. Той розповів, що Персефону викрав Гадес за хитро здійсненим дозволом Зевса. Розгнівана цим Деметра не повернулася на Олімп, натомість стала ходити по землі, забороняючи рослинам цвісти і плодоносити. Через це людям не стало чого їсти, а Зевс так чи інакше мусив сам заговорити до Деметри.

Зевс посилав Іриду та інших богів з дарами до Деметри, але вона відмовилася прийняти їх і поклялася, що земля лишиться безплідною, допоки Аїд не поверне її дочку. Зевсу довелося відправити послання до Аїда з вимогою повернути Персефону, але за умови, що та досі не скуштувала їжі мертвих, ставши повноправною жителькою підземель. За минулі дні Персефона, що сумувала за земним життям, з'їла тільки шматочок хліба. Тому вона мала лишитися в царстві мертвих, однак Аїд, бачачи її сум, вирішив повернути викрадену.

Звернувшись до Реї, Гадес, Зевс і Персефона дійшли згоди. Персефона задля справедливості мала щороку три місяці жити під землею як дружина Аїда, а решту часу — на землі. Відтоді коли Персефона спускалася в царство Аїда, Деметра на три місяці припиняла ріст усіх рослин, природа марніла і наставала зима. --

Rabbit in the moon standing by pot.png

Одного разу бог Індра відвідав зайця, набувши подоби жебрака. Заєць, не знайшов для нього ніякої їжі, засмажив самого себе. Вражений цим вчинком Індра воскресив зайця і помістив його на Місяць, зробивши таким чином безсмертним. Його силует, відомий як "Місячний заєць", впізнається у плямах місячних морів.