Портал:Міфологія/Міфічні істоти/Архів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Reggio calabria museo nazionale mosaico da kaulon.jpg

Кит (грец. κῆτος, лат. cetus) — міфічна тварина, морське чудовисько величезних розмірів. Описи міфічного кита варіюються від великої риби до поєднань різних істот. Часто з китами асоціюється Левіафан, морський змій і морські чудовиська античної міфології.

У давньогрецькому мистецтві китів зображали як змієподібних зубатих риб, часом з передніми лапами. Саме цими істотами вважалися чудовиська, переможені Персеєм при порятунку Андромеди і Гераклом при визволенні Гесіони.

За слов'янськими переказами, на трьох чи тридцяти рибах китах стоїть світ. Коли кити ворушаться, стаються землетруси.

У середньовічних творах кити бували добрими і злими. Одні заганяли рибу в сіті й рятували людей у шторми, інші навпаки полювали на кораблі, щоб потопити їх і пожерти екіпаж. Ілюстратори часто надавали їм страхітливого вигляду з лапами, іклами і гривами.

--

Simurgh.svg

Сімург — фантастична істота з іранської міфології, король усіх птахів. Також зустрічається в міфологіях тюркських народів Середньої Азії і башкирів. Вважалося, що Сімург виглядає як величезний сокіл з жіночими грудьми, або як хижий птах з рисами лева чи собаки. Сімург функціонував як благий покровитель окремих людей, особливо людських колективів. Ця функція яскраво відображена в «Шахнаме» Фірдоусі, де Сімург виступає в ролі охоронця роду епічних героїв Сама — Заля — Рустама. В зороастрійських текстах згадується, що Сімург сидить під Світовим Деревом (Вічним Деревом Життя), на якому росте все насіння світу, і помахами крил розсипає це насіння, а вітер та дощ розносять його по цілому світі. В пізніших легендах, Дерево і Сімург ототожнюються. --

Banshee.jpg

Банші — фігура ірландського фольклору, жінка, яка, згідно з повір'ями, з'являється біля будинків приречених на смерть людей і своїми характерними стогонами і плачем оповіщає про їхню смерть.

Банші, як уважають фахівці з ірландського фольклору, не має прямих аналогів у віруваннях інших народів. Однак у бретонському фольклорі є щось схоже з банші — вісник смерті Анку, також подібні персонажі зустрічаються у валлійській міфології. Це дає підстави припускати, що образ банші походить із давньої кельтської міфології.

--

Ded Moroz (Matorin).jpg

Мороз (Морозко, Зюзя) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян. За повір'ям приходить 9 листопада з Залізної гори, найчастіше уособлюється в образі сердитого діда з булавою-кострубом у крижаному вбранні. У праслов'янському епосі займав місце бога зими й холоду, був родичем Сонця й Вітру, проте на час зими навіть могутнішим за них. Баба-зима призначає його воєводою і він бере землю у своє володіння: сковує землю, заморожує ріки, заморожує ліс і від його холоду-духу скріплять дерева і стогне земля, люди ховаються до хат, а худоба – до хліву.

-- Полу́дниця — персонаж слов'янської міфології, дух жіночої статі, що з'являється в полудень і карає тих, хто в цей час працює; втілення сонячного удару.

Полудниці уявлялися в подобі дівчат у білому одязі або старих з сивим розпущеним волоссям. Як правило з'являлися влітку під час жнив у полі в полудень. Іноді їм приписувалися ноги з копитами та здатність змінювати зріст — вони могли бути нижчі від трави і виростати до самого неба. Частий атрибут полудниці — серп або коса. Місцями полудниці вважалися різновидом русалок.

Тому, хто порушив традицію та працював у полудень, полудниця насилала запаморочення, могла залоскотати до смерті чи відрізати голову. За деякими переказами полудниця може ходити в полудень біля хат і розбивати вікна. Коли зустрічає на вулиці людину — ріже її косою. Також вона змушувала блукати дітей між трав, або викрадала їх із хат.