Категорії
|
|
|
|
Вибрана зброя
|

28-мм важка протитанкова рушниця sPzB 41 (скор. s.Pz.B.41, sPzB 41, s.PzB.41, вимовляється як шверепанцербюксе і перекладається як 2,8-см важка протитанкова рушниця 41) — німецька артилерійська система періоду Другої світової війни. У Вермахті вона класифікувалася як важка протитанкова рушниця, але у той же час володіла усіма конструктивними особливостями артилерійської гармати — достатньо великим калібром, лафетом, противідкотними пристроями, неможливістю перенесення силами однієї людини. Тому в радянських і американських документах воєнного часу s.Pz.B.41 відносили до протитанкових гармат; автори сучасних публікацій на артилерійську тематику, в тому числі й німецькі, в основному поділяють цю точку зору.
Відмінною особливістю s.Pz.B.41 було використання конічного каналу ствола, що дозволило різко збільшити початкову швидкість снаряда і бронепробивність у порівнянні з традиційною конструктивною схемою протитанкових гармат малого калібру при збереженні відносно невеликих габаритів і маси артилерійської системи. Гармати цього типу серійно випускалися з 1940 по 1943 рік і використовувалися підрозділами вермахту, військ СС і Люфтваффе аж до закінчення Другої світової війни.:::::::::Докладніше.
|
Архів
|
|
Вибрана битва
|

Битва за Сіді-Бузід (англ. Battle of Sidi Bou Zid, з німецького боку — операція «Фрюленгсвінд» (нім. Unternehmen Frühlingswind) — низка боїв, що сталась 14—17 лютого 1943 року поблизу населеного пункту Сіді-Бузід у Французькому Тунісі між американськими та німецько-італійськими військами в ході Туніської кампанії у Північній Африці. 14 лютого 140 танків вермахту розпочали атаку проходів у горах Фейд та Майзіла у загальному напрямку на Сіді-Бузід. Німці зім'яли позиції американців та незабаром оточили війська противника, зімкнувши кільце навколо Сіді-Бузід.
Тим часом, штурмові групи 21-ї дивізії прорвались крізь прохід Мейзіла та попростували у напрямку на північ. У боях біля навколишніх узвиш Джібель Лесуда, Джібель Ксайра та Джібель Гарет Гадід американці зазнали поразки та змушені були відступити, втративши значну кількість танків та артилерії.
Вночі бойова група від 1-ї бронетанкової дивізії генерал-майора О. Ворда здійснила спробу контратакувати німецькі війська, що прорвались біля Сіді-Бузіда, однак вирвавшись на відкриту місцевість, американці виявились між бронегруп німців, які мали більше за 80 одиниць танків Panzer IV, Panzer III та Tiger I, й відкрили вогонь впритул по бронетехніці противника. У наслідок швидкоплинного вогневого бою американські танкісти втратили 46 середніх танків, 130 автомобілів та 9 самохідних установок. До вечора 15 лютого генерал Арнім віддав наказ трьом своїм бронегрупам продовжити наступ на Сбейтлу; німецькі танкові підрозділи розбили залишки американських бойових груп CC A та CC C, які зазнавши втрат, відступили.
16 лютого, після проведення інтенсивної повітряної підготовки, німців увійшли до Сбейтли.:::::::::::::Докладніше
|
Архів
|
|
Вибрана карта
|
Французька кампанія (10 травня — 25 червня 1940) — військова кампанія Німеччини проти Франції та країн Бенілюксу за часи Другої світової війни. Результатом кампанії стала окупація німецькими військами території Бельгії, Голландії, Люксембургу та Північної Франції.
Битва складалася з двох основних операцій. Перша — план «Гельб», під час якої німецькі бронетанкові частини перейшли Арденни, щоб відрізати і оточити союзницькі частини, які увійшли до Бельгії. Коли французи і англійці були оточені Вермахтом, британський уряд вирішив евакуювати свої британські експедиційні сили (БЕС), а також кілька французьких дивізій з Дюнкерку під час операції «Динамо».
22 червня було підписано перемир'я між Францією і Німеччиною, що привело до поділу Франції: Німеччина контролювала північ і захід, невелика італійська окупаційна зона на південному сході, і не окупований терен — Zone libre на чолі з маршалом Філіппом Петеном, як голова режиму Віші. Франція залишалася під контролем осі до висадки союзників в 1944 році.::::::::::::Докладніше.
|
Архів
|
|
|