Портлендська ваза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портлендська ваза

Portland Vase BM Gem4036 n4.jpg

Країна Стародавній Рим
Тип Ваза і артефакт
Висота 24,5 см[1] і 9,6 см[1]
Матеріал Камео гласс[1]
Дата заснування 1 століття[1]
CMNS: Портлендська ваза на Вікісховищі
Портлендська ваза, перша сцена: три людини, Купідон та змія.
Портлендська ваза, друга сцена: три людини.

Портлендська ваза — антична ваза виготовлена у техніці камео гласс, впродовж сторіч вважається найвидатнішим витвором античного сколоробства. Була виготовлена у Римі між 1 та 25 роками нашої ери (точна дата не відома), наразі зберігається у Британському музеї. Технологічні подробиці виготовлення вази були втрачені, і наразі залишається дискусійним, як саме була створена ваза такої високої якості.

Зовнішні вигляд[ред. | ред. код]

Висота вази становить 25 см, діаметр — 56 см. Виготовлена з темно-синього, майже чорного скла, поверх якого знаходяться рельєфні зображення з білого скла. На вазі зображено шість людей, херувіма та змію посеред саду. Ці фігури можна згрупувати у дві сцени. Наразі не відомо, ким є зображені фігури, та існує багато правдоподібних інтерпретацій сцен із вази. Зображених людей інтерпретують як історичних осіб та як міфологічних персонажів.

Історія[ред. | ред. код]

Виготовлення[ред. | ред. код]

Існує кілька гіпотез стосовно того, як була виготовлена ваза. Ваза могла бути виготовлена тим самим методом, що й багато іншого античного посуду камео гласс: спочатку видувалася продовгувата пола форма синього скла, далі синє скло ще гарячим окуналося у тігель із розплавленим білим склом, ваза видувалася та охолоджувалася. Потім майстер вирізбляв рельєф з білого скла. У такому процесі є багато труднощів: два шари скла мають добре спаятися без бульбашок та тріщин.

Німецька дослідниця Роземарі Лірке (Rosemarie Lierke) стверджує, що портлендська ваза та інші римські вироби камео гласс могли відливатися у формах, а не вирізблялися.

За іншою гіпотезою Роземарі Лірке, висунутою у 1990-их, гаряче синє скло видувалося, а потім окуналося у холодне мілко перетерте біле скло (pâte de verre), біла кришка розігрівалася та спаювалася із синім шаром. Далі майстер вирізбляв рельєф на білому склі. У 2017 році дослідники з Австралійського національного університету оприлюднили кілька підтверджень цієї гіпотези [2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • L. Burn, The British Museum book of Greek and Roman Art (London, The British Museum Press, 1991), pp. 204–5
  • H. Tait (ed.), Five Thousand Years of Glass, 2nd paperback edition (London, The British Museum Press, 1999), pp. 4–5, fig.75
  • I. Jenkins and K. Sloan, Vases and Volcanoes: Sir William Hamilton and his Collection (London, The British Museum Press, 1996), pp. 187–88, no. 63
  • V. Tatton-Brown and W. Gudenrath, Catalogue of Greek and Roman Glass in the British Museum II (London, The British Museum Press, forthcoming)
  • D.B. Harden and others, The British Museum: Masterpieces of Glass, a Selection (London, 1968)
  • Painter, Kenneth & Whitehouse, David (1990). The History of the Portland Vase. Journal of Glass Studies (Corning Museum of Glass) 32: 24–84. JSTOR 24188030. 
  • Susan Walker, The Portland Vase (London, British Museum Press, 2004)
  • Williams, Nigel (1989). The Breaking and Remaking of the Portland Vase. London: British Museum Publications. ISBN 0-7141-1291-7. 

Посилання[ред. | ред. код]