Портсмут (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портсмут
Повна назва Портсмут Футбол Клаб
Прізвисько “Помпіз” (“Помпеї”), “Сині”
Засновано 1898
Населений пункт Портсмут, Англія
Стадіон Фраттон Парк
Вміщує 20 620
Президент США Майкл Ейснер
Головний тренер Англія Денні Коулі
Ліга Перша ліга
2020/21 10-те
Домашня
Виїзна
Запасна

«Портсмут» — футбольний клуб з міста Портсмут в південній Англії. Був заснований в 1898 році. Кольори форми: синій, білий. Домашня арена: стадіон «Фраттон Парк» місткістю 20288 глядачів. Прізвисько гравців — «Помпеї».

Історія[ред. | ред. код]

«Портсмут» зіграв свій перший матч у змаганнях Південної Ліги з клубом «Четем Таун» 2 вересня 1899 року. Через кілька днів команда зустрілася з клубом «Саутгемптон». Так почалося суперництво між «Портсмутом» і «Саутгемптоном», що триває досі. Рекордні двадцять перемог в 28 матчах того сезону дозволили «Портсмуту» зайняти друге місце в Південній Лізі. Команда вперше добилася перемоги в Південній Лізі в сезоні 1901/02.

У 1927 році клуб дебютував у Першому Дивізіоні. Команда не без проблем уникла повернення у Другий Дивізіон. У наступному сезоні справи йшли ще гірше. У тому ж сезоні «Портсмут» зумів вийти у фінал Кубка Англії, але у фінальному матчі програв «Болтон Вондерерз». У сезоні 1930/31 клуб піднявся на четвертий рядок турнірної таблиці, а в 1934 році знову вийшов у фінал Кубка Англії. Але завоювати Кубок вдалося лише в 1939 році, коли, в третій раз ставши фіналістом, «Портсмут» здобув переконливу перемогу над клубом «Вулвергемптон».

Під час Другої світової ігри на Кубок Англії не проводилися, тому «Портсмут» залишався володарем Кубка до сезону 1945/46. У сезоні 1948/49 «Портсмут» тріумфально відсвяткував своє п'ятдесятиріччя у Футбольній Лізі, вперше перемігши в чемпіонаті Англії. Рік потому команда зуміла повторити це досягнення, в останньому турі здобувши перемогу над клубом «Астон Вілла» з рахунком 5:1. У сезоні 1951/52 років «Портсмут» посів четверте місце.

Спад почався в 1952 році, коли з посади головного тренера пішов Боб Джексон, під керівництвом якого «Портсмут» завоював чемпіонський титул. Незважаючи на успішне завершення сезону 1954/55 команда незабаром вибула з Першого Дивізіону. Клуб почав відчувати серйозні фінансові труднощі. У 1961 році «Портсмут» перемістився в Третій Дивізіон, але повернувся в Другий вже в наступному сезоні. Зміна голови ради директорів і деяке поліпшення фінансування не зробили істотного впливу на результати: все наступне десятиліття «Портсмут» провів у Другому Дивізіоні.

Щоб скоротити витрати, у 1965 році за рішенням головного тренера Джона Сміта «Портсмут» відмовився від запасних гравців і виступав лише в основному складі. Рішення Сміта скасували лише сім років по тому.

У 1976 році, коли обсяги фінансування скоротилися, команда вилетіла в Третій Дивізіон. Клубу потрібно було терміново виплатити 25 тисяч фунтів, щоб уникнути банкрутства. Місцева газета «News» розгорнула масштабну кампанію з порятунку команди, і вболівальники зуміли зібрати необхідні кошти. Крім того, «Портсмут» був змушений продати декількох гравців. В результаті команда вилетіла в Четвертий Дивізіон.

Повернення у Другий Дивізіон відбулося в сезоні 1982/83. Посаду головного тренера зайняв Алан Болл. Йому знадобилося ще три сезони, щоб привести команду в еліту. Проте в сезоні 1987/88 фінансові проблеми призвели до повернення у Другий Дивізіон.

У 1988 році власником клубу став Джим Грегорі. На початку сезону 1991/92 головним тренером був призначений Джим Сміт. Сміт приділяв особливу увагу підготовці молодого покоління клубу. Команда стала учасником чвертьфіналу Кубка Англії і ледь не вийшла у Прем'єр-лігу. Але незабаром Грегорі зажадав від клубу сплати боргів, і «Портсмут» знову почав продавати гравців, не маючи можливості підібрати їм рівноцінну заміну.

Рівень гри стрімко падав, і в 1995 році Джим Сміт був звільнений. У сезоні 1995/96 «Портсмут» все ж таки не вилетів у Другий Дивізіон (колишній Третій до створення Прем'єр-ліги).

У 1996 році клуб придбав Террі Венейблз. Незабаром «Портсмут» вийшов до чвертьфіналу Кубка Англії. Проте, скоро команду почали переслідувати невдачі, і Венейблз продав свою частку акцій Мартіну Грегорі, синові Джима Грегорі.

Ставши власником клубу, Мартін запропонував Алану Боллу повернутися в клуб. Болл відповів згодою і знову зайняв посаду головного тренера. У наступному сезоні фінансові труднощі, які невідступно переслідували клуб, призвели до порушення процедури банкрутства і призначенням конкурсного керуючого.

Вхід на Південну Трибуну «Фраттон Парку»

Сербський бізнесмен Мілан Мандаріч, який зобов'язався сплатити борги «Портсмута», став новим власником клубу і зайняв місце голови ради директорів. Мандаріч без зволікання направив кошти на зміцнення команди. На посаду головного тренера клубу був запрошений Харрі Реднапп. У числі його перших придбань були такі досвідчені гравці з Прем'єр-ліги, як Стів Стоун і Пол Мерсон. Клуб, який вважався одним з можливих аутсайдерів, здивував багатьох експертів серією перемог. Сезон 2002/03 завершується перемогою в Першому Дивізіоні і виходом у Прем'єр-лігу.

З 2003 року «Портсмут» не залишав елітний дивізіон. Останній раз «Портсмут» боровся за збереження місця у Прем'єр-лізі в сезоні 2005/06, в наступних сезонах йому вдалося закріпитися в середині турнірної таблиці. Напруженість у відносинах між Мандарічем і Реднаппом привела до звільнення Реднаппа в листопаді 2004 року. Його обов'язки виконував спочатку Велімир Зайіч, потім Аллен Перрен. Звільнення Перрена передувало поверненню Рендаппа в грудні 2005 року.

У 2006 році бізнесмен російського походження Олександр Гайдамак придбав у Мілана Мандаріча 50 % акцій клубу. Зміна власника поклала початок новому етапу в історії «Портсмута». Клуб отримав фінансування для посилення команди, і вже в сезоні 2006/07 команда намагалася кваліфікуватися до Кубка УЄФА, «Портсмут» став серйозним суперником навіть для самих відомих команд. Клуб продовжив посилювати свої ряди талановитими гравцями, до числа яких увійшов нападник Джон Утака.

У сезоні 2007/08 «Портсмут» вперше з 1939 року зумів виграти Кубок Англії. Тоді ж команда зайняла восьме, найвище за всю свою історію місце в Прем'єр-лізі. «Портсмут» поставив рекорд результативності в матчах Прем'єр-ліги, здобувши перемогу над «Редінгом» з рахунком 7:4. У сезоні 2008/09 «Портсмут» придбав Пітера Крауча, заплативши за нього рекордну суму — 11 мільйонів фунтів стерлінгів.

У листопаді 2007 року за підозрою в порушеннях при проведенні трансферів і шахрайство був заарештований головний тренер «Портсмута» Гарі Реднапп і виконавчий директор клубу Пітер Сторрі.

У сезоні 2008/2009 року «Портсмут» не досяг особливих успіхів. В кінці 2009 року він посідав останнє місце в прем'єр-лізі, здобувши лише 1 перемогу в 10 іграх. Команді не вдавалося розрахуватися за попереднім трансферам. У зв'язку з рішенням англійської футбольної прем'єр-ліги клубу «Портсмут» було заборонено запрошувати нових гравців.

У 2010 році клуб змінив кількох власників. Останній з них, бізнесмен з Гонконгу Балрам Чайнрай, в лютому 2010 року заявив, що має намір якомога швидше продати «Портсмут». Як заявив бізнесмен, він не знає, як керувати футбольним клубом. "Мені просто подобається футбол, тому я пішов на цей крок, я хотів допомогти «Портсмуту», — пояснив Чайнрай, що одержав 90 відсотків акцій клубу, якими раніше володів Алі Аль-Фарадж. Чайнрай став власником «Портсмута» через те, що Аль-Фарадж не виплатив кредит у розмірі 17 мільйонів фунтів стерлінгів компанії Portpin, що належить бізнесменові з Гонконгу.

26 лютого 2010 стало відомо, що «Портсмут» оголошено банкрутом. Це перший в історії прем'єр-ліги випадок банкрутства клубу.

Трофеї та досягнення[ред. | ред. код]

Перший Дивізіон

  • Переможець: 1949, 1950
  • Третій призер: 1955

Другий Дивізіон

  • Переможець: 2003
  • Другий призер: 1927, 1987
  • Третій призер: 1993

Третій Дивізіон

  • Переможець: 1962, 1983

Кубок Англії

  • Переможець: 1939, 2008
  • Фіналіст: 1929, 1934, 2010

Черіті Шилд

  • Переможець: 1949
  • Фіналіст: 2008

Рекорди клубу[ред. | ред. код]

Рекордна відвідуваність: 51385 проти «Дербі Каунті», Кубок Англії, 26 лютого 1949 року

Найбільша перемога: 9:1 над «Ноттс Каунті», Дивізіон 2, 9 квітня 1927 року

Найбільша поразка: 0:10 від «Лестер Сіті», Дивізіон 1, 20 жовтня 1928 року

Найрезультативніша гра: 7:4 проти «Редінгу», Прем'єр-ліга, 29 вересня 2007 року(також є рекордом для цієї ліги)

Найбільше матчів за клуб: 834, Джиммі Діккінсон, 1946—1965 рр.

Найбільше голів за клуб у лізі: 194, Пітер Харріс, 1946-60 рр.

Найбільше голів в лізі за сезон: 42, Гай Віттінгем, сезон 1992/93 рр.

Найбільше голів за клуб: 208, Пітер Харріс, 1946-60 рр.

Найбільше матчів за національну збірну: 48, Джиммі Діккінсон, 1949—1956 рр.

Найбільша отримана сума від трансферу: £7.5 m від «Мідлсбро» за Якубу, липень 2005 року

Найбільша заплачена сума за трансфер: £7 m «Удінезе» за Саллі Алі Мунтарі, травень 2007 року

Прізвиська[ред. | ред. код]

Прізвиська: «Помпіз», «синя армія», «турки». Однією з найбільш цікавих і загадкових є історія появи прізвиська «Портсмута». Тут знову ж таки, є кілька версій. Перша — прізвисько пішло від назви французького судна, яке було захоплено і доставлено до Портсмута. Друга — група моряків з Портсмута висадилася в Александрії, де розташовується знаменита Помпеї|помпейська колона, яка і дала ім'я «помпейським хлопцям». Третя версія свідчить про те, що все пішло від відміток, коли моряки, які заходили в Портсмут, ставили позначку в журналі «Pom P», що читалося як «помпа». Загалом, версії одна іншої загадковіше, і істину, швидше за все, ми не дізнаємося вже ніколи. Що ж стосується «турецького» прізвиська, то воно вживається рідко і пішло від зображення восьмикінечної зорі, і півмісяця, які традиційно пов'язані з ісламом. За легендою їх місту Портсмут подарував король Річард I, коли повернувся з Кіпру — символи взяті зі стандарту губернатора острова Ісаака Комненоса.

Посилання[ред. | ред. код]