Португальська революція (1910)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Португальська революція (1910)
Estremoz13.jpg
Проголошення республіки. Плакат 1910 року
Дата: 5 жовтня 1910
Місце: Португалія
Привід: Збереження монархії
Результат: Перемога революції; проголошення Республіки

Португальська революція (1910) або Революція 5 жовтня (порт. Revolução de 5 de Outubro de 1910) — революція, що привела до ліквідації монархії та встановлення республіканської форми правління. Королівство Португалія перестало існувати. Виникла Перша Португальська республіка (5 жовтня 1910 — 28 травня 1926).

Передумови[ред. | ред. код]

З кінця XIX століття в країні почалося зростання республіканських настроїв, позаяк багато городян були незадоволені бездіяльністю короля, нездатного боронити інтереси Португалії в міжнародних питаннях (Рожева мапа і Колоніальний розподіл Африки). Сталося португальське царевбивство 1 лютого 1908 року. Терористи-республіканці, незадоволені політикою короля і загальною обстановкою в країні, обстріляли кортеж португальської королівської сім'ї на площі Лісабонa. Внаслідок інциденту загинули сам король Карлуш I (1863—1908) і його старший син Луїш-Філіпе (1887—1908). Новим королем був проголошений врятований Мануел II, проте він захоплювався музикою і мистецтвом і його абсолютно не цікавили політика і армія. Республіканці вирішили взяти владу в свої руки.

Хід подій[ред. | ред. код]

Повстанці на Авеніда да Лібердаде в Лісабоні

1 жовтня 1910 року в Лісабоні під час візиту президента Бразилії почалися масові демонстрації республіканців. У самій Бразилії в цей час у повному розпалі тривала війна Контестаду.

У ніч з 3 на 4 жовтня 1910 року, група республіканців повстала в столиці, підтримана народними масами і військовими. До повстанців приєдналися команди кількох військових кораблів. Два повсталих крейсери здійснили артобстріл королівський палац.

5 жовтня урядові війська капітулювали, а Португалія була проголошена республікою. Було створено тимчасовий уряд, очолений Теофілу Брагою, що прийняв низку декретів: про відділення церкви від держави, про скасування дворянських титулів та ін. Король Мануел II, переодягнувшись католицькою монахинею, втік до Великої Британії.

19 червня 1911 було скликано Установчі збори.

21 серпня Установчі збори прийняли республіканську конституцію, яка набула чинності з 11 вересня 1911 року. Конституція передбачала створення двопалатного (палата депутатів і сенат) парламенту, якому належала законодавча влада. Виконавча влада передавалася президентові, який обирався парламентом, і Раді Міністрів, який призначався президентом. Були проголошені свобода друку й совісті, право робітників на страйк, восьмигодинний робочий день для промислових робітників.

Джерела[ред. | ред. код]