Португальське царевбивство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісабонське царевбивство. Ілюстрація у французькій пресі (неправильнозображено чотири терористи замість двох

Португальське царевбивство, також Лісабонське царевбивство (1 лютого 1908) — обстріл португальської королівської родини на площі Лісабoну терористами-республіканцями, незадоволеними політикою короля та загальною обстановкою в країні. Внаслідок інциденту загинули сам 44-річний король Карлуш I і його старший син 20-річний Луїш-Філіпе. Невдоволення народу португальською монархією підігрівалося вже давно, протягом попередніх 2-3 десятиліть. Певний внесок в цей процес внесли Британський ультиматум 1890, ріст популярності якобінських та республіканських ідей серед народу, особливо у великих містах. Ставлення до царевбивства в Португалії довгий час було вкрай неоднозначним.

Події[ред. | ред. код]

Терористи-республіканці підкараулили королівський кортеж біля Торгової площі, коли Карлуш з дружиною та двома синами поверталися з Віла-Висози з відпочинку в Лісабон. Терористи були озброєні карабіном (Мануел Буіса) та пістолетом (Алфреду Кошта). Вбивці підійшли до королівської карети майже впритул, і королева Амелія Орлеанська зуміла врятувати свого молодшого сина Мануела (1889-1932), голосно кричучи та відбиваючись від нападників букетом квітів. Король та старший син були застрелені. Терористи були вбиті на місці королівською охороною.

Наслідки[ред. | ред. код]

Новим королем був проголошений врятований Мануел II, однак він захоплювався музикою та мистецтвом і його абсолютно не цікавили політика та армія, тому вже в 1910 внаслідок революції королівство Португалія припиняє своє існування. На зміну йому приходить Перша португальська республіка 1910-1926.

Посилання[ред. | ред. код]