Порт-оф-Спейн

Порт-оф-Спейн Port of Spain
Порт міста Порт міста
Координати: 10°40′ пн. ш. 61°31′ зх. д.
Країна	Тринідад і Тобаго
Уряд
- Мер	Keron Valentine
Населення (2000)
- Усього	49 031
Вебсайт: cityofportofspain.org.tt
Розташування міста Порт-оф-Спейн на мапі острову Тринідад

Порт-оф-Спейн (англ. Port of Spain, досл. «Порт Іспанії») — столиця, головний порт і торговий центр держави Тринідад і Тобаго, розташований на північно-західному узбережжі острова Тринідад. Постійне населення міста — близько 49 тис. осіб, водночас кількість людей у місті в робочий день сягає 250 тисяч.

Природні умови

Порт-оф-Спейн розташований у північно-західній частині острова Тринідадіз групи Малих Антильських островів на березі затоки Парія Карибського моря.

Клімат

Для міста характерний мусонний клімат. Найтеплішим місяцем є травень із середньою температурою +27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою +25.6 °С (78 °F).

Клімат Порт-оф-Спейна
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	32	35	35	33	35	33	32	33	36	36	33	32	36
Середній максимум, °C	29	30	30	31	31	30	30	31	31	30	30	29	30
Середня температура, °C	25	26	26	27	27	27	27	27	27	27	26	26	26
Середній мінімум, °C	21	21	22	23	23	23	23	23	23	23	23	22	22
Абсолютний мінімум, °C	16	17	17	17	20	20	20	21	20	20	18	17	16
Норма опадів, мм	70	40	30	40	110	250	240	230	180	170	190	140	1770
Джерело: Weatherbase

Природна рослинність представлена сандаловим деревом, кипарисом, фустиком, у прибережних районах є ділянки мангрових заростей. У межах міста і його околиць є безліч видів тропічних птахів, що вирізняються незвичайно яскравим оперенням. Зокрема, тут живе близько 40 видів колібрі. У прибережній зоні поширені черепахи, змії (боа, списоподібна змія тощо), ящірки. У водах затоки Парія є багато різних видів риб.

Населення, мова та віра

КІлькість населення Порт-оф-Спейна становить понад 50 тис. осіб. Етнічну більшість становлять негри, креоли пакистанці. У місті проживає також незначна кількість китайців і європейців. Державна мова — англійська. Поширені також іспанська, хінді і патуа (креольська, що виникла на основі французької). Значна частина віруючого населення столиці (понад70%) — християни (католики і протестанти), є також прихильники індуїзму і буддизму.

Історія міста

Порт-оф-Спейн був закладений іспанцями 1595 року на місці індійського поселення Конкерабіа та перейменований в Puerto de España. У 1783—1796 роках Конкерабія стала адміністративним центром іспанського колоніального володіння на острові Тринідад.

Нову назву — Порт-оф-Спейн (у перекладі з англійської «іспанський порт») — місто отримало вже 1797 року, коли було приєднане до територіальних володінь Британії. Офіційне англійське панування в місті затвердили після підписання Ам'єнського договору в 1802 році. В околицях Порт-оф-Спейна на багатих родючих ґрунтах росли великі плантації цукрового очерету, на яких працювали чорношкірі раби. Після скасування рабства в 1830-х роках у місті почав відчуватися гострий брак робочої сили внаслідок міграції великої кількості колишніх невільників в інші регіони Америки. У середині XIX ст. в Порт-оф-Спейн стали прибувати наймані робітники з Британської Індії (сучасні Індія, Пакистан і Бангладеш), а згодом португальські переселенці, які рятувалися від голоду на Мадейрі. У 1850-х у місті з'явилися й іммігранти з Китаю. В період правління Великої Британії на острові почали розробляти родовища природного асфальту, який дуже ефективно застосовували на судноверфі Порт-оф-Спейн для обробки дерев'яних корпусів морських суден. Окрім того, в часи правління британців у місті інтенсивно розвивалася морська торгівля і велося прокладання доріг.

Із середини XIX століття Порт-оф-Спейн став центром національно-визвольного руху: тут періодично зароджувалися масові виступи народу проти колонізаторської політики британської влади. Особливо гостро ця боротьба розгорілася в 1930—1940-х роках. Народні хвилювання майже припинилися після проведення низки економічних і політичних реформ. У 1946 році для жителів Порт-оф-Спейна, як і для всього іншого населення островів Тринідад і Тобаго (останній увійшов до складу єдиної колонії 1889 року), було прийняте загальне виборче право.

У 1958—1962 роках Тринідад і Тобаго був частиною Вест-індської Федерації, а Порт-оф-Спейн зберігав статус колоніального адміністративного центру. Після проголошення незалежності держави Тринідад і Тобаго в серпні 1962 року Порт-оф-Спейн оголосили його столицею. У серпні 1976 року країна отримала республіканський статус і столицею новообраної Республіки Тринідад і Тобаго став Порт-оф-Спейн. В наш час^[коли?] у місті єрозташовані резиденції президента й уряду республіки. В останні роки в Порт-оф-Спейні успішно реалізується план фінансово-економічного розвитку міста і ведеться будівництво нових промислових підприємств, покликаних забезпечити значну кількість робочих місць для жителів міста.

Сучасність

Розвинена металообробка, харчова, цементна, текстильна промисловість. Тут виготовляють спиртні напої, будівельні матеріали, хімікати, тютюнові вироби, вироби з пластмаси, працює верф. За 25 км на схід від міста розташований міжнародний аеропорт Пьярко.

Внесок в економіку міста робить туризм. Національний музей, національний архів і художня галерея приваблюють туристів, що цікавляться історією та мистецтвом островів. У центрі гамірного міста розташований Королівський ботанічний сад.

Цікавими об'єктами є також англіканський і католицький собори XIX століття.

У Порт-оф-Спейні функціонує університет Вест-Індії.

Відомі особистості

• Стівен Пресфілд (* 1943) — американський письменник і сценарист.
• Нікі Мінаж (* 1982) —американська співачка

Галерея

• 
  «Червоний будинок» — парламент країни
• 
  Королівський коледж
• 
  Національний музей
• 
  Парк Саванна
• 
  Собор Святої Трійці

Порт-оф-Спейн, 2008

Міста побратими

•  США, Аталанта
•  Канада, Санта-Катаріна

Посилання

• Encyclopedia Britannica — Port of Spain (англ.)
• БСЭ — Порт-оф-Спейн (рос.)

Джерела

• «Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 325 (рос.)