Порушення режиму заповідників

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Порушення режиму заповідників — здійснення у межах природних заповідників забороненої господарської діяльності, порушення інших вимог режиму цих заповідних об'єктів[1].

Правові аспекти[ред. | ред. код]

Згідно ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 м над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
  • геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів; мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємкість угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень[2].

За скоєння цієї забороненої діяльності порушника притягають до відповідальності за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — на громадян накладається штраф від 153 до 408 гривень з конфіскацією знарядь добування природних ресурсів та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої, а на посадових осіб — штраф від 255 до 510 гривень з конфіскацією знарядь добування природних ресурсів та незаконно добутих природних ресурсів[1]. За незаконне полювання в заповіднику винні притягаються за ст. 248 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує штраф від 17&nbsp000 до 51&nbsp000 гривень, або громадські роботи від 160 до 240 годин, або обмеження волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь полювання та всього добутого[3]. За умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі і природних заповідників, згідно ст. 252 Кримінального кодексу України накладається штраф від 17&nbsp000 до 51&nbsp000 гривень або обмеження волі строком до 3 років[3]. Незаконна рубка в заповідниках, згідно ст. 246 Кримінального кодексу України тягне за собою штраф від 17&nbsp000 до 25&nbsp500 гривень, або арешт строком до 6 місяців, або обмеженням волі або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією добутого[3].

Основні види порушень режиму заповідників[ред. | ред. код]

Самозахоплення території[ред. | ред. код]

У Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику на 2006 р. було виявлено близько 70 випадків самозахоплення та нецільового використання заповідної території загальною площею близько 100 га[4]. Серед них — ресторан «Учан-Су», санаторій МВС, резервуар питної води смт Форос, дача невідомої особи у Зсувному лісництві заповідника[4].


Браконьєрство[ред. | ред. код]

Восени 2012 р. в Древлянському заповіднику браконьєри вбили рись — тварину, занесену до Червоної книги України[5]. У Чорноморському заповіднику довгий час діяли цілі браконьєрські бригади, що заготовляли креветку[6]. У липні 2011 р. СБУ провело в заповіднику низку військових операцій, в результаті яких на браконьєрстві було затримано 16 осіб, серед них директор Чорноморського заповідника[7]. У філії Луганського заповідника «Станично-Луганський», браконьєрське полювання на заповідній території в 2012 р. організовував начальник цього відділення[8].


Перевищення лімітів на спецвикористання природних ресурсів[ред. | ред. код]

Перевірка, організована Рахунковою палатою України виявила, що в 2006–2008 рр. перевищення лімітів по рубках лісу в Кримському заповіднику було в 15 разів[9].


Заїзд та захід сторонніх людей[ред. | ред. код]

Нерідко заїзд і захід сторонніх людей організовується самим керівництвом заповідників. Наприклад, у філії Українського степового заповідника «Кам'яні могили», за сприяння його начальника, в 2000-х роках проходило масове свято «День прийому в козаки», що було грубим порушенням заповідного режиму[10].


Інтродукція нових видів тварин і рослин[ред. | ред. код]

Для організації незаконного полювання та риболовлі в заповідниках нерідко відбувається незаконна інтродукція чужорідних видів тварин. Наприклад, у Кримський заповідник для рибного лову був завезений новий вид — севанська форель[11].

Перетворення заповідника на «царське полювання» і «царську риболовлю»[ред. | ред. код]

У Кримському заповіднику, під виглядом «регулювання чисельності» диких копитних відбувається справжнє полювання для високопоставлених осіб[12][11]. Для цього в заповіднику споруджено десятки мисливських вишок, в штатному розкладі заповідника є посади старшого мисливствознавця, мисливствознавців та єгерів. У 2012 р. в заповіднику мисливцями було відстріляно 15 оленів, 10 кабанів та 5 муфлонів[11]. Для елітної риболовлі в Кримському заповіднику організовані місця для лову форелі[11].

Засмічування території[ред. | ред. код]

Масове неорганізоване відвідування природних заповідників, а також самобуди ведуть до засмічення заповідної території[4]. Численні купи сміття маються на території заповідника Мис Мартьян, Ялтинського гірсько-лісового заповідника[4][10].


Причини масових порушень режиму заповідників[ред. | ред. код]

Головними причинами масових порушень режиму заповідників є байдужість влади і суспільства до охорони заповідників, відомче підпорядкування заповідників, слабкість природоохоронного законодавства, погане технічне оснащення і непрофесіоналізм служби охорони заповідників[8][13][10] . Так, в 2012 р. служба охорони Ялтинського гірсько-лісового заповідника склала лише один протокол на порушника заповідного режиму[14]. У заповіднику Мис Мартьян власної служби охорони заповідника взагалі нема[10].


Необхідні заходи щодо посилення режиму заповідників[ред. | ред. код]

  1. Ліквідація відомчості в управлінні заповідниками.
  2. Введення спеціальності у вищих і середніх навчальних закладах «Служба охорони територій природно-заповідного фонду».
  3. Надання службі охорони заповідників та інших категорій природно-заповідного фонду табельної зброї і форми.
  4. Організація системи перепідготовки працівників служби охорони заповідників та інших об'єктів природно-заповідного фонду.
  5. Жорсткість природоохоронного законодавства відносно покарання порушників заповідного режиму.
  6. Створення в суспільстві обстановки нетерпимості щодо порушень заповідного режиму.
  7. Популяризація ідеї абсолютної заповідності, відображення її принципів у природоохоронному законодавстві[8][13][10].

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

  • Заповідники та їхні проблеми [3]
  • Справу браконьєрів Чорноморського заповідника передано до суду [4]
  • Браконьєри дісталися до Дунайського заповідника [5][недоступне посилання з липня 2019]
  • СБУ затримала браконьєрів, котрі ловили креветок у заповіднику [6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Кодекс України про адміністративні правопорушення.
  2. ↑ Закон України «Про природно-заповідний фонд України».
  3. ↑ а б в Кримінальний кодекс України.
  4. ↑ а б в г Научное обоснование уточнения границ и площади Ялтинского горно-лесного природного заповедника. — Симферополь, 2006. — 260 с.
  5. ↑ У житомирському заповіднику київські браконьєри вбили рись [1]
  6. ↑ Карта браконьерской «малины» в Черноморском биосферном заповеднике // Зеркало недели. — 23 августа 2007 г.
  7. ↑ Черноморский биосферный заповедник, задержан директор и его зам // Пик. — 14 июля 2011 г.
  8. ↑ а б в Артов А., Балобін С. та ін. Льодовиковий період у заповідній справі // Екологія, право, Людина. — 2013. — № 17-18.
  9. ↑ «Заповідний пиріг», або заповідники Криму під загрозою втрати територій // Рахункова палата України. — 8 вересня 2009 р.
  10. ↑ а б в г д Борейко В. Е. Троянский конь экотуризма — смерть для заповедной природы. — К.: КЭКЦ, 2010. — 116 с.
  11. ↑ а б в г Про грубі порушення закону в Кримському заповіднику [2]
  12. ↑ Борейко В. Е. «Царские охоты» — от Мономаха до Путина и Кучмы. — К.: КЭКЦ, 2005. — 80 с.
  13. ↑ а б Борейко В. Е. Этика и менеджмент заповедного дела. — К.: КЭКЦ, 2005. — 328 с.
  14. ↑ В прошлом году в Ялтинском заповеднике поймали всего одного браконьера // Аргументы недели (Крым). — 18 февраля 2013 г.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Порушення_режиму_заповідників&oldid=39451742