Порш Микола Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Порш Микола Володимирович
Порш Микола Володимирович

Генеральний Секретар Праці
Час на посаді:
12 вересня 1917 — 31 січня 1918
Наступник Леонід Михайлів

Час на посаді:
18 грудня 1917 — 17 січня 1918
Попередник Симон Петлюра
Наступник Іван Немоловський

Надзвичайний Посол і Повноважний Міністр УНР в Німеччині
Час на посаді:
1919 — 1920
Попередник Федір Штейнгель
Наступник Роман Смаль-Стоцький

Народився 19 жовтня 1879(1879-10-19)
Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 16 квітня 1944(1944-04-16) (64 роки)
Берлін, Третій Рейх
Громадянство Flag of the Ukranian State.svg УНР
Національність українець
Політична партія УСДРП
Професія Дипломат
Релігія УАПЦ

Мико́ла Володи́мирович Порш (нар. 19 жовтня 1879, Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія — 16 квітня 1944, Берлін, Третій Рейх) — український політичний і громадський діяч, член Установчих зборів, економіст.

Провідний діяч РУП (фактичний лідер з 1903 року) та УСДРП (з 1905). Активний член Центральної Ради, з листопада 1917 — генеральний секретар праці і військових справ. За його управління Українська республіка зазнала численних військових поразок і втратила понад половину території, посол УНР у Німеччині (1919-1920)

Біографія[ред.ред. код]

Народився в німецько-єврейській дворянській родині в місті Лубни. Батько Миколи був юристом.

Навчався в Лубенській гімназії, пізніше — в Київському університеті св. Володимира. З 1890-х років Порш, що дотримувався марксистських поглядів, брав участь в українському національному русі і незабаром приєднався до гуртка РУП, і у 1903 фактично очолив його. У 1905 він змінив Дмитра Антоновича, разом з яким раніше редагував газету «Праця», як лідер РУП і зайнявся створенням нової програми партії, в основу якої лягала орієнтація на робітничий клас. Під час внутрішньопартійної дискусії щодо національного питання, внаслідок якої РУП розкололася, Порш відстоював ідею незалежності України й осібного існування української партії, на противагу групі М. Меленевського та О. Скорописа-Йолтуховського, які вийшли з РУП і приєдналися до РСДРП на правах автономної Української Соціал-Демократичної Спілки.

У 1906, незабаром після заснування УСДРП, Порш разом з Д. Антоновичем, В. Винниченком і С. Петлюрою став одним з її лідерів.

1917 входив до складу Української Центральної Ради та Малої Ради. У листопаді 1917 р. Порш був призначений генеральним секретарем праці УНР, а 18 грудня — генеральним секретарем військових справ. За період його перебування на цій посаді українські війська зазнали ряд істотних поразок (в тому числі загибель київських студентів під Крутами) і втратили контроль над понад половиною своєї території. За поданням Порша 16 січня 1918 Мала Рада прийняла закон «Про народну армію», який регламентував основні засади створення української армії на основі народної міліції. У 1917—1918 Порш також був у ЦК УСДРП, очолював Українську Раду робітничих депутатів. 27 липня 1918 заарештований разом з С. Петлюрою за звинуваченням у підготовці повстання проти гетьмана П. Скоропадського.

В епоху правління Директорії був призначений послом у Берлін, де перебував з 1919 по 1920. У 1920 році відійшов від політичної діяльності. Після ліквідації УНР оселився в Німеччині.

В еміграції[ред.ред. код]

У еміграції жив у Німеччині. Писав праці з економіки, перекладав на українську мову твори Карла Маркса.

У 1944 загинув у Берліні (за іншою версією пропав безвісти).

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Про автономію України, 1907
  • Статистика землеволодіння в 1905 р. і мобілізація земельної власности на Украіні від 1877 р. по 1905 р.
  • Відносини України до інших регіонів Росії на робітничому ринку на основі матеріалів першого вселюдного перепису. Доклад, читаний на загальних зборах Українського Наукового товариства у Київі 15 січня 1912 року. // Літературно-науковий вістник за лютий 1912 р
  • Автономія України і соціал-демократія, 1917
  • Україна в державному бюджеті Росії, 1918

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]