Порядок успадкування британського престолу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королівський трон у Палаті лордів, з котрого монарх виголошує тронну промову на церемонії відкриття парламенту
Згідно Акту про спадкування престолу, всі особи, представлені у цьому порядку спадкування, повинні бути нащадками Софії Ганноверської, внучки Якова I.

Порядок успадкування британського престолу визначає черговість наслідування престолу Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії і інших 15 держав Британської Співдружності.

Нині першим у черзі на спадкування трону є Чарльз, принц Уельський, за ним наслідує його старший син Вільям, герцог Кембриджский, далі — діти Вільяма: принц Джордж, принцеса Шарлотта і принц Луї.

Критерії спадкування престолу[ред. | ред. код]

Успадкування британського престолу визначено в Акті про Союз 1800 року, який закріплює правила, записані в Акті про влаштування 1701 року і Білль про права 1689 року . За цими нормами черговість спадкування визначається первородством з перевагою чоловічої статі над жіночою і релігією. Також, згідно з Актом про влаштування 1701 року престол можуть успадковувати тільки нащадки герцогині Софії Ганноверської, матері короля Великої Британії Георга I.

28 жовтня 2011 року порядок спадкування престолу був змінений на саміті країн Співдружності (докладніше див. розділ «Перевага старшинства і чоловічої статі»).

Закононародженість[ред. | ред. код]

Права на британський престол мають тільки народженні в законному шлюбі. Позашлюбні діти виключаються з порядку успадкування; наступний шлюб батьків нічого у цьому відношенні не змінює. Закон про королівські шлюби 1772 роки вимагає згоди монарха на шлюб нащадків Георга II, окрім випадків, коли ці нащадки належать вже іншому панівному будинку. У разі укладення такого шлюбу без дозволу монарха потомство від цього шлюбу вважається незаконнонародженим (іноді його трактують як морганатичний шлюб, що не зовсім юридично вірно). З середини XIX століття випадків відмови (або шлюбу без сповіщення монарха) не було.

Перевага старшинства і чоловічої статі[ред. | ред. код]

Престол успадковує старший законний син попереднього претендента; в разі відсутності такої можливості садять на престол старшу дочку. Лінія спадкування включає родичів особи по спадній лінії, за якими слідують його брати і сестри. Сини завжди враховуються перед дочками, але це не виключає їх з порядку спадкування, на відміну від спадкування французького типу (салічний закон ). На відміну від прийнятого раніше в Австрії або Російської імперії «напівсалічного» успадкування, жінка може вступати на престол і в тому випадку, коли існують інші прямі чоловічі лінії династії (дочка старшого брата має перевагу над сином молодшого брата).

У квітні 2011 року британський уряд висловив можливість зміни закону, що визначає порядок спадкування, таким чином, щоб він відповідав простому первородству, тобто без переваги чоловічої статі, а також дозволяв шлюби спадкоємців престолу з католиками. Це дозволить привести закон у відповідність з сучасними суспільними нормами гендерної рівності та свободи віросповідання. Питання про реформу престолонаслідування було винесено на обговорення у Великій Британії.

На саміті країн Співдружності, що проходив в Австралії, 28 жовтня 2011 року глави держав і урядів країн-учасниць організації схвалили зміни в правилах успадкування британського трону. Згідно з новим порядком престолонаслідування, чоловік-спадкоємець втрачає свій пріоритет над жінкою, а порядок спадкування визначається простим старшинством [1] . Однак нові правила не впливають на порядок престолонаслідування серед вже народжених.

У грудні 2012 року зміни в правилах про престолонаслідування були законодавчо закріплені парламентами. Заступник прем'єр-міністра Великої Британії Нік Клегг заявив, що уряд представить цей законопроект Палаті громад в самому найближчому майбутньому [2] .

Релігія[ред. | ред. код]

До моменту вступу на престол спадкоємець повинен бути протестантом і перебувати в євхаристійному спілкуванні з англіканською церквою. Особа, яка знаходиться в порядку спадкування британського престолу, у разі прийняття католицизму або вступу в шлюб з особою католицького віросповідання виключається з порядку спадкування (причому це правило не застосовується до інших релігій). На уже згадуваному саміті країн Співдружності в Австралії 28 жовтня 2011 року також був анульований принцип, згідно з яким майбутній британський монарх не міг одружитися з католиками.

Поточний порядок престолонаслідування[ред. | ред. код]

Незалежно від встановлення майбутнього монарха черговість спадкування використовується для визначення державних радників, а також регента, якщо це необхідно.

Софія Ганноверська → Георг I → Георг II → принц Уельський Фредерік → Георг III → принц Едвард, герцог Кентський → Вікторія → Едуард VII → Георг V → Георг VI → Єлизавета II (нар. 1926)

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://ria.ru/world/20111028/473521932.html Саммит Британского Содружества одобрил новые правила престолонаследия
  2. Consent given for change to royal succession rules. BBC. 4 декабря 2012 года. 

Посилання[ред. | ред. код]