Посмітюха товстодзьоба
| Посмітюха товстодзьоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Galerida magnirostris (Stephens, 1826) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alauda magnirostris Calendula magnirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Посмітюха товстодзьоба[2] (Galerida magnirostris) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 18 см, вага 48-50 г. Довжина хвоста становить 58-61 мм, довжина дзьоба становить 18,7-23,5 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла бурувата, поцяткована чорнуватими смужками, на задній частині шиї і надхвісті вони найменш виражені. Верхні покривні пера хвоста сірувато-коричневі, окреме пера мають темні стрижні. Шия поцяткована тонкими білуватими смужками, навколо очей білуваті смуги. Підборіддя і горло білуваті, у деяких особин поцятковані темними плямками. Груди білуваті, часто з охристими або рудувато-охристим відтінком, поцятковані темними смугами. Решта нижньої частини тіла білувата або охриста.
Махові пера темно-коричневі, зовнішні опахала мають світлі краї, кінчики махових пер також світлі. Хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера мають вузькі охристі або білуваті краї.
Дзьоб міцний, темний, знизу біля основи світліший, охристий, ніздрі покриті пір'ям. На голові чуб, пера, що його формують, більш короткі і широкі, ніж у інших посмітюх.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- G. m. magnirostris (Stephens, 1826) — південний захід ПАР;
- G. m. sedentaria Clancey, 1993 — південний захід Намібії і захід ПАР;
- G. m. harei (Roberts, 1924) — центр ПАР і захід Лесото.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Товстодзьобі посмітюхи мешкають в Південно-Африканській Республіці, Намібії і Есватіні. Вони живуть в напівпустелях, на пустищах кару і в чагарникових заростях фінбошу. Ведуть переважно осілий спосіб життя.
Іржасті посмітюхи живляться переважно комахами, а також насінням і пагонами рослин. Пташенят годують личинками жуків. Гніздяться на землі, серед трави або чагарників. Гніздо встелюється шерстю, пір'ям і м'яким рослинним матеріалом. В кладці від 2 до 4 яєць. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Товстодзьобі посмітюхи співають, сидячи на землі, або в польоті. Самці підіймаються на висоту 15-20 метрів, кружляють, співаючи, після чого падать вниз, згорнувши крила.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Galerida magnirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 14 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 листопада 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Thick-billed lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |