Посольство України в Бельгії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svgПосольство України в Бельгії
Країна Україна Україна
Посол Точицький Микола Станіславович
Адреса Бельгія Бельгія, Брюссель, Avenue Albert Lancaster / Albert Lancasterlaan 30 — 32, B-1180
Телефон (8 10 322) 379 21 00
Факс (8 10 322) 379 21 79
Пошта emb_be@mfa.gov.ua,
embassy@ukraine.be
Сторінка Офіційна сторінка
Координати 50°47′43″ пн. ш. 4°21′38″ сх. д. / 50.795302780028° пн. ш. 4.36077500002777807° сх. д. / 50.795302780028; 4.36077500002777807Координати: 50°47′43″ пн. ш. 4°21′38″ сх. д. / 50.795302780028° пн. ш. 4.36077500002777807° сх. д. / 50.795302780028; 4.36077500002777807

Посольство України в Королівстві Бельгія — дипломатична місія України в Бельгії, знаходиться в комуні Уккел, що входить до складу Брюссельського столичного регіону.

Завдання посольства[ред. | ред. код]

Основне завдання Посольства України в Брюсселі представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Королівства Бельгії та Великого Герцогства Люксембург.

Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Бельгією, Україною і Великим Герцогством Люксембург на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.

Історія дипломатичних відносин[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Бельгія визнала Україну 31 грудня 1991 року. 10 березня 1992 року між Україною та Бельгією було встановлено дипломатичні відносини.[1] Велике Герцогство Люксембург визнало незалежність України разом з іншими країнами ЄС 31 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 1 липня 1992 року.[2]

Керівники дипломатичної місії[ред. | ред. код]

  1. Левицький Дмитро Павлович (1918)
  2. Яковлів Андрій Іванович (1919–1921)
  3. Василенко Володимир Андрійович (1992–1995)
  4. Тарасюк Борис Іванович (1995–1998)
  5. Грищенко Костянтин Іванович (1998–2000)
  6. Хандогій Володимир Дмитрович (2000–2005)
  7. Коваль Ярослав Григорович (2005–2008)
  8. Бершеда Євген Романович (2008–2010)
  9. Долгов Ігор Олексійович (2010–2015)
  10. Кузьменко Андрій Олександрович (2015-2016)[3] т.п.
  11. Точицький Микола Станіславович (2016-)[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]