Посольство України на Кіпрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svgПосольство України на Кіпрі
Країна Україна Україна
Посол Гуменюк Борис Іванович
Відкрите 2003
Адреса Кіпр Кіпр, 2415, м.Нікосія, Енгомі, Македонітісса, вул. Андреа Міаулі, 10
Телефон (00 35722) 464 380
Факс (00 35722) 464 381
Пошта emb_cy@mfa.gov.ua,
gccy@cytanet.com.cy
Сторінка Офіційна сторінка
Координати 35°09′21″ пн. ш. 33°18′52″ сх. д. / 35.15595800002777338° пн. ш. 33.31464800002777338° сх. д. / 35.15595800002777338; 33.31464800002777338Координати: 35°09′21″ пн. ш. 33°18′52″ сх. д. / 35.15595800002777338° пн. ш. 33.31464800002777338° сх. д. / 35.15595800002777338; 33.31464800002777338

Посольство України в Республіці Кіпр — дипломатична місія України на Кіпрі, знаходиться в місті Нікосія.

Завдання посольства[ред. | ред. код]

Основне завдання Посольства України в Нікосії представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Кіпру.

Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Кіпром на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес.

Історія дипломатичних відносин[ред. | ред. код]

Республіка Кіпр визнала незалежність України 27 грудня 1991 року. 19 лютого 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між країнами.[1]. У серпні 1999 року в Нікосії відкрито Генеральне консульство України, у червні 2003 року почало свою діяльність Посольство України в Республіці Кіпр.

Керівники дипломатичної місії[ред. | ред. код]

  1. Марков Дмитро Юхимович (1999–2002)
  2. Гуменюк Борис Іванович (2003–2007)
  3. Дем'янюк Олександр Павлович (2007–2012)
  4. Гуменюк Борис Іванович (2012-)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.

Посилання[ред. | ред. код]