Постмодерн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Постмоде́рн — історичний період після завершення Модерну та особливий умонастрій, котрий поширився у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, технонауці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо[1]. В філософії, після виходу книги «Ситуація постмодерну» (1979) Жан-Франсуа Ліотара, умонастрій отримав назву постмодернізм, хоча більш придатним є термін постструктуралізм, котрий часто вживається як синонім філософського постмодернізму.

Аспекти постмодерну[ред. | ред. код]

Постмодерн може розглядатися в таких аспектах:

  • Історичний період після модерну, що починається в 1960—1970 роки;
  • Після-модерн — посилення, розширення тенденцій модерну;
  • Контр-модерн — спротив модерну, протилежність йому, модерн навпаки;
  • Пізній капіталізм — пост-індустріальний, споживальницький, мульти- і транснаціональний капіталізм;
  • Мистецька і стилістична еклектика — гібридні форми та жанри, змішання стилів різних культур і періодів, деконструкція і реконструкція стилів у архітектурі, літературі, візуальних мистецтвах;
  • «Глобальне село» — перегляд ідентичності націй, поширення інформації, ігноруючи кордони, розмиття меж національної, мовної, етнічної, культурної ідентичості[2].

Відмінності модерну і постмодерну[ред. | ред. код]

Епоха Модерн Постмодерн
Тенденції Характерні авторські наративи про історію, культуру, національну ідентичність. Творення міфів про походження культур і етносів Недовіра до особи автора, або й заперечення його значущості. Іронічна деконструкція авторських наративів. Контр-міфи походження культур і етносів
Віра в можливість «теорії всього», всеохопних пояснень історії, культури тощо Заперечення загальних теорій, створення локальних та умовних теорії
Віра в соціальну і культурну єдність людства, ієрархію суспільства, засновані на певних загальних законах Соціальний і культурний плюралізм, спростування існування загальних законів культури, історичного розвитку тощо
Віра в благо від прогресу науки й технологій, незворотність розвитку Скептицизм щодо прогресу, сумніви в його корисності та безповоротності. Недовіра до технологій, нео-луддизм, Нью-ейдж
Індивідуалізм, віра в цілісну особистість, загальність ідентичності Віра в різноманітну ідентичність, фрагментовану і децентралізовану особистість
Ідея про сім'ю як основну складову суспільства. Характерна нуклеарна сім'я (двоє батьків різної статі та їхні діти) Прийняття крім нуклеарної, також інших різноманітних моделей сім'ї
Ієрархія, порядок, централізований контроль Децентралізація, фрагментація
Довіра великим політичним утворенням: державі, партії Довіра до локальних політичних утворень, самоврядування
Віра в більше значення «глибини» семіотичного тексту, а не «поверхні», концепція «кореня» Відмова від «глибини», «ризома»
Віра в цінність реальності, що стоїть за образами медіа і репрезентації, оригіналу Цінність репрезентації, образу речей і явищ, а не самих речей і явищ
Протиставлення «високої» та «низької» культури Змішання «високої» та «низької» культури, поп-культура
Масові культура, споживання, маркетинг Нішеві продукти і маркетинг
Твір мистецтва як унікальний і завершений об'єкт, виконаний згідно стандартів Мистецтво як процес, участь аудиторії в дотворенні твору
Накопичення знання, енциклопедія Пошук в конгломераті знання. Сьогоденне, минуще знання. Світова Мережа
Трансляція, повідомлення для широкого загалу з централізованого джерела Дистрибуція, повідомлення багатьох для багатьох, контекстуальні повідомлення
Центризоване знання Розпорошене знання, мережа знань
Детермінованість Заперечення детермінованості
Серйозність Гра, іронія, інверсія
Розділення аудіального, візуального мистецтва, жанрів, стилів, наперед визначена структура творів Гібридні, компромісні жанри і стилі, інтертекстуальність
Архітектура і дизайн за зразком Нью-Йорка, Берліна Архітектура і дизайн за зразком Лос-Анджелеса, Лас-Вегаса
Розділення органічного і неорганічного, людини і машини Змішання органічного і неорганічного, людини і машини
Уніфікована сексуальність, диференціація статей. Маргіналізованість/ексклюзивність порнографії Андрогінність, розмитість норм сексуальності. Масове виробництво порнографії
Книга як основний носій інформації, організація інформації за принципом бібліотеки Гіпермедіа, Всесвітнє павутиння[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. Лук'янець. Постмодерн // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  2. а б Irvine, Martin. The Po-Mo Page: Postmodern to Post-postmodern. faculty.georgetown.edu. Процитовано 2018-10-26.