Постовий Дмитро Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Постовий.
Постовий Дмитро Андрійович
Народився7 листопада 1920(1920-11-07)
Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Кременчуцька губернія, Українська СРР
Померневідомо
Країна СРСР
Діяльністьправник, викладач університету
Alma materХарківський юридичний інститут імені Кагановича (1951)
ЗакладХарківський юридичний інститут імені Кагановича
Вчене званнядоцент
Науковий ступінькандидат юридичних наук (1964)
Науковий керівникГродзинський Моріц Маркович і Ривлін Абрам Львович
ВійнаДруга світова війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Дмитро Андрійович Постовий (7 листопада 1920, Новогеоргіївськ — невідомо) — радянський український учений-правознавець, фахівець в галузі кримінального процесу. Кандидат юридичних наук (1964), доцент (1967). Учасник Другої світової війни. З 1966 по 1971 рік був завідувачем кафедри кримінального процесу Харківського юридичного інституту. Учень професорів Моріца Гродзінського та Абрама Рівліна.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дмитро Постовий народився в Новогеоргіївську (нині Кіровоградська область України) 7 листопада 1920 року. Починаючи з 1930 року, і протягом наступних десяти років, навчався в місцевій середній школі, а після її закінчення — у жовтні 1941 року призваний до Військово-морського флоту СРСР[1], служив у розвідзагоні в підрозділі бойових плавців Чорноморського флоту, дійшов до звання старшини першої статті, командира відділення легких водолазів-розвідників[2]. Брав участь у боях Німецько-радянської війни[1][3], за що нагороджений орденом Червоної Зірки (5 квітня 1945) та трьома медалями («За оборону Севастополя», «За оборону Кавказу» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»)[2].

Постовий демобілізувався в березні 1947 року, а у вересні — вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1951 році. Закінчивши виш, він там же три роки навчався в аспірантурі, і з 1954 почав у ньому працювати. Спочатку обіймав посаду викладача, а в березні 1963 року підвищений до старшого викладача[1]. У 1964 році в Харківському юридичному інституті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Обвинувальний висновок у радянському кримінальному процесі»[4][1]. Керівниками даної роботи стали професори Моріц Гродзінський та Абрам Рівлін[5], а офіційними опонентами — професор Ілля Перлов і доцент А. Соловйов[6].

Декілька місяців у першій половині 1966 року обіймав посаду доцента Харківського юридичного інституту[1]. Того ж року об'єднану кафедру кримінального права та кримінального процесу поділено на дві — кафедру кримінального права та кафедру кримінального процесу, завідувачем останньої призначили Постового. Згодом його перевели на посаду доцента цієї ж кафедри (1967) та затвердили в однойменному вченому званні, а в липні 1971 — на посаду старшого наукового співробітника, на якій працював два роки[1][7]. В 1974 був офіційним опонентом на захисті кандидатської дисертації в І. Д. Гончарова[8].

6 листопада 1985 року нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня[9].

Вибрані праці

[ред. | ред. код]

Дмитро Анатолійович став автором та співавтором двадцяти робіт, серед яких були[1] :

Підручники, навчальні посібники, науково-практичні коментарі
  • Постовой Д. А. Соотношение государственного и общественного обвинения в советском уголовном процессе: учеб. пособие. — Х. : Харьк. юрид. ин-т, 1977. — 55 с.
  • Постовой Д. А. Развитие советского законодательства об отраслях прокурорского надзора: учеб. пособие. — Х. : Харьк. юрид. ин-т, 1978. — 61 с.
  • Ривлін А. Л., Постовий Д. А. Виникнення і найважливіші етапи розвитку радянського кримінально-процесуального права (Розділ 2) // Радянський кримінальний процес. — К. : Вища шк. / М. М. Гродзинський та ін. ; за заг. ред. А. Л. Ривліна, 1971. — С. 18—30.
  • Постовой Д. А. Глава I. Основные положения советского уголовного процесса; Глава II. Возникнавение и важнейшие этапы советского уголовно-процессуальногоправа; Глава III. Принципы советского уголовного процесса; Глава XXI. Исполнение приговора / Советский уголовный процесс / Под общ. ред. М. И. Бажанова и Ю. М. Грошевого. — Киев: Головное издательство издательского объединения «Вища школа», 1978. — С. 2—24; 24—48; 48—74; 381—397. — 472 с. — 50 000 экз.
  • Постовой Д. А. Глава 5. Доказательства; Глава 34. Применение принудительных мер медецинского характера // Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР: Науч.-практ. коммент / В. Г. Белоусенко, Ю. М. Грошевой, А. Я. Дубинский и др. ; Отв. ред. П. Г. Цупренко. — К. : Политиздат Украины, 1984. — С. 101—124; 538—545. — 595 с. — 150 000 экз.
Статті
  • Постовой Д. А. Поняття обвинувачення у новому кримінально-процесуальному законодавстві // Радянське право. — 1961. — № 3. — С. 103—108.
  • Постовой Д. А. Из истории разработки и принятия положений о прокурорском надзоре в РСФСР и УССР // Вопросы государства и права. Сборник статей / И. Н. Даньшин (отв. редактор). — Москва: «Юридическая литература», 1974. — Вып. 2. — С. 70—80 — 3000 экз.
  • Цупренко П., Постовий Д. А. 60-річчя Декрету Ради народних Комісарів України «Про суд» // Радянське право. — 1979. — № 7. — С. 8—13.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Тацій, Кононенко, Тихий, 2013, с. 52.
  2. ↑ а б Постовой Дмитрий Андреевич. https://pamyat-naroda.ru/. Память народа. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  3. ↑ Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 40—41.
  4. ↑ Панов, 2006, с. 273.
  5. ↑ Наукові дослідження, здійснені під керівництвом М. М. Гродзинського // Гродзинський Моріц Маркович, 1887–1962 : персон. бібліогр. покажч / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. кримін. процесу, Наук. б-ка; [уклад.: О. В. Капліна, О. І. Самофал ; відп. за вип. Н. П. Пасмор]. — Харків, 2017. — С. 24—25. — (Представники харківської правової школи; вип. 3)
  6. ↑ Панов, 2006, с. 274.
  7. ↑ Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 390.
  8. ↑ Панов, 2006, с. 276—277.
  9. ↑ Постовой Дмитрий Андреевич. https://pamyat-naroda.ru/. Память народа. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Постовий Дмитро Андрійович // Через півстоліття. Літопис випускників Харківського юридичного інституту 1963 року / В. Я. Тацій, В. І. Кононенко, В. П. Тихий та ін. — Київ : Арт Економі, 2013. — С. 52. — 216 с.
  • Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Харків : Право, 2014. — 616 с.
  • Підготовка і атестація науково-педагогічних кадрів у Національній юридичній академії України імені / Панов М. І.[ru] (кер. авт. кол). — Харків : Право, 2006. — 576 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Постовий_Дмитро_Андрійович&oldid=43184664