Постолакі Віталій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Постолакі Віталій Андрійович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png Майор
Постолакі Віталій Андрійович.jpg
Загальна інформація
Народження 20 лютого 1965(1965-02-20)
Ужгород
Смерть 12 лютого 2015(2015-02-12) (49 років)
Дебальцеве
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Університет Ужгородський національний університет
Псевдо «Апостол»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
128 ОГПБр.png
 128 ОГПБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
128 ОГПБр.png
 128 ОГПБр, начальник розвідки
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Віта́лій Андрі́йович Постола́кі (20 лютого 1965(19650220) — 12 лютого 2015) — майор Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Пройшов строкову військову службу у танковій розвідроті. 1989 року закінчив факультет романо-германської філології Ужгородського національного університету. Працював на митниці, по тому — керував відділом внутрішньої політики Ужгородської міськради, після Помаранчевої революції — управлінням внутрішньої політики Закарпатської ОДА. Займав активну громадську позицію, член Ради крайового товариства «Просвіта», голова ГО «Карпатська Батьківщина».

Обирався депутатом Закарпатської облради 5-го скликання. В останній час займався підприємництвом — у новому районі Ужгорода невеличкий магазин будівельних і господарських матеріалів.

Після анексії Криму російськими військами як офіцер запасу пішов до військкомату, де йому відмовили. Після 3-ї відмови написав звернення до міністра оборони й начальника Генштабу. Врахувавши послужний список, Постолакі доручили очолювати розвідку 128-ї бригади.

Командир розвідувального підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади; у серпні 2014-го перебував на передовій у Дебальцевому.

12 лютого 2015-го загинув у бою на спостережному пункті базового табору 128-ї бригади, тоді ж полягли ще 7 захисників, серед них — Василь Бондар, Ярослав Кость.

Під час евакуації тіл загиблих з Дебальцевого в автомобіль «Урал» влучив снаряд біля села Новогригорівка Артемівського району. У вантажівці були тіла 12 військових, серед них і майора Віталія Постолакі. Після довгих пошуків його тіло літаком доправили до Ужгорода.

12 березня Віталія Постолакі провели в останню путь, похований на кладовищі «Кальварія», Пагорб Слави.

Без Віталія лишилися мама, дружина, дві доньки.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (15.05.2015, посмертно) — Указ Президента України № 270/2015.[1]
  • Ужгородські кінематографісти відзняли документальну стрічку, яка розповідає про життєвий шлях майора-розвідника «Мовчать слова коли говорять кулі»
  • в Ужгороді існує площа Віталія Постолакі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]