Пострадянські держави

Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір — журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

Терміни введено в ужиток Альгісом Празаускасом у статті «СНД як постколоніальний простір» (рос. СНГ как постколониальное пространство), що була опублікована 7 лютого 1992 року в «Незалежній газеті» (рос. Независимая газета).

Пострадянські держави є предметом досліджень в області географії, соціології, історії, політики, економіки та культурології.

Пострадянські держави за регіонами[ред. | ред. код]

Пострадянські держави традиційно поділяють на п'ять груп. Всі вони в основному є засновані на територіальному принципі, окрім балтійських країн, яким вдалося на відміну від повністю географічно європейських держав швидко інтегруватися в Європейський Союз, як культурно, так і економічно.

Балтійські країни

Центральна Азія

Східна Європа

Південний Кавказ

Загальна статистика[ред. | ред. код]

Герб	Назва офіційна назва	Назва державною мовою	Форма правління	Валюта	Столиця	Площа^[1]	Населення^[2]
	Азербайджан Азербайджанська республіка	азерб. Azərbaycan (Azərbaycan Respublikası)	Республіка	Азербайджанський манат	Баку	86 600	9 496,6
	Вірменія Республіка Вірменія	вірм. Հայաստան (Հայաստանի Հանրապետություն)	Республіка	Вірменський драм	Єреван	29 743	2 970,5
	Грузія Республіка Грузія	груз. საქართველო (საქართველოს რესპუბლიკა)	Республіка	Ларі	Тбілісі	69 700	4 570,9
	Естонія* Естонська Республіка	ест. Eesti (Eesti Vabariik)	Республіка	Євро	Таллінн	45 228	1 274 709
	Латвія* Латвійська Республіка	латис. Latvija (Latvijas Republika)	Республіка	Євро	Рига	64 589	2 191 580
	Литва* Литовська Республіка	лит. Lietuva (Lietuvos Respublika)	Республіка	Євро	Вільнюс	65 300	3 525 761
	Білорусь Республіка Білорусь	біл. Беларусь (Рэспубліка Беларусь) рос. Беларусь (Республика Беларусь)	Республіка	Білоруський рубль	Мінськ	207 600	9 643 566
	Молдова Республіка Молдова	рум. Moldova (Republica Moldova)	Республіка	Молдовський лей	Кишинів	33 851	3 656 843
	Україна	укр. Україна	Республіка	Гривня	Київ	603 550	37 294 065
	Російська Федерація Росія	рос. Россия (Российская Федерация)	Республіка	Російський рубль	Москва	17 098 242	142 517 670
	Казахстан Республіка Казахстан	каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы) рос. Казахстан (Республика Казахстан)	Республіка	Казахстанський тенге	Астана	2 724 900	17 522,0
	Киргизстан Киргизька Республіка	кирг. Кыргызстан (Кыргыз Республикасы) рос. Киргизия (Киргизская республика)	Республіка	Сом	Бішкек	199 951	5 496,7
	Таджикистан Республіка Таджикистан	тадж. Тоҷикистон (Ҷумҳурии Тоҷикистон)	Республіка	Сомоні	Душанбе	143 100	7 768,4
	Туркменістан Республіка Туркменістан	туркм. Türkmenistan (Türkmenistan Döwleti)	Республіка	Туркменський манат	Ашгабат	488 100	5 054,8
link=https://uk.wikipedia.org/wiki/wiki/Файл:Emblem^{[недоступне посилання]} of Uzbekistan.svg	Узбекистан Республіка Узбекистан	узб. O’zbekiston (O‘zbekiston Respublikasi)	Республіка	Узбецький сом	Ташкент	447 400	28 394,2

Ідеї нового союзу[ред. | ред. код]

Ще у дні розпаду СРСР було запропоновано створити конфедеративний Союз Суверенних Держав (ССД), до якого 14 листопада 1991 повинні були увійти попередньо погодилося сім республік (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). Через політичну ситуацію, що склалась на той час, та волю певних історичних постатей (Кравчук, Єльцин, Шушкевич), воно зрештою не було прийняте.

В середині 90-х років певний час розглядалася, але у результаті так і не була узгоджена, пропозиція президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва від 29 березня 1994 організувати Євразійський Союз з п'яти республік (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан).

Реальне втілення ідея знайшла у вигляді союзу Росії та Білорусі.

Союз Росії та Білорусі[ред. | ред. код]

Конфедеративний Союз Росії та Білорусі було засновано 2 квітня 1997 на основі раніше (2 квітня 1996) створеного Співтовариства Росії та Білорусі. Ідея його створення належала президентові Білорусі Олександрові Лукашенку^{[джерело?]}.

Регіональні організації[ред. | ред. код]

Співдружність Незалежних Держав[ред. | ред. код]

Докладніше: СНД

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднання, створене для розвитку співпраці в політичній, економічній, гуманітарній, культурній і інших областях, для пом'якшення негативних наслідків розпаду СРСР. У нього входять всі колишні республіки Радянського Союзу, окрім Прибалтійських держав, України, Грузії й Туркменістану, які вийшли з його складу.

ГУАМ[ред. | ред. код]

Докладніше: ГУАМ

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджану і Молдови. Первинно в організацію входив також Узбекистан, який пізніше покинув лави держав, які ратували за демократичні перетворення. ГУАМ розглядається багатьма, як організація, створена на противагу домінуванню Росії в регіоні. Варто відзначити, що держави-члени ГУАМ не входять ні в одну іншу створену на території колишнього СРСР організацію, за винятком СНД.

Організація Договору про Колективну Безпеку[ред. | ред. код]

Докладніше: Організація договору про колективну безпеку

До ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія та Узбекистан. Вважається, що ОКДБ створено на противагу НАТО і є реалізацією амбіцій Росії, що набирала економічної моці. Офіційно завдання ОДКБ — координація та об'єднання зусиль у боротьбі з міжнародним тероризмом і екстремізмом, незаконним обертом наркотичних засобів і психотропних речовин.

Євразійське Економічне Співтовариство[ред. | ред. код]

Докладніше: ЄврАзЕС

Євразійське Економічне Співтовариство:
Члени організації

Спостерігачі

Євразійське Економічне Співтовариство (ЄврАзЕС) було створене Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном на основі Митного Союзу СНД. Вірменія, Молдова, Україна мають статус спостерігачів у цій організації.

Україна раніше заявляла, що вона не зацікавлена у повноправному членстві в цьому співтоваристві. Стосовно цього питання пов'язані відчутні політичні маніпуляції. Прем'єр-міністр України В. Ф. Янукович у розмові з В. В. Путіним заявив, що Україна думає про ЄврАзЕС.

Молдова теж не планує повністю приєднуватися до організації, оскільки однією з необхідних для цього умов є наявність спільних кордонів з державами-членами співтовариства. Узбекистан погодився приєднатися до організації в жовтні 2005, коли почався процес об'єднання Організації Центрально-Азійської Співпраці, і Євразійського Економічного Співтовариства. Вступ Узбекистану до організації як повноправного члена відбулося 25 січня 2006 р.

Центрально-Азійське Співробітництво[ред. | ред. код]

Центральноазійське Співробітництво (ЦАС) було створено у 1991 році. 6 жовтня 2005 р. на саміті ЦАС ухвалено рішення, у зв'язку з майбутнім вступом Узбекистану в ЄвразЕС, підготувати документи для створення об'єднаної організації Цас-ЄвразЕС, тобто фактично вирішено скасувати ЦАС.

Демократичні революції[ред. | ред. код]

Конфлікти й трансформація пострадянського простору[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на форумі Association Exchange Forum в Києві восени 2021 року сказав, що "не тільки Східне партнерство, а й увесь так званий "пострадянський простір" уже не той, чим був раніше. Я думаю, буде справедливо сказати, що пострадянського простору більше не існує. Траєкторії країн цього регіону дуже довго були занадто різними. Останні два роки показали, що цивілізаційні розбіжності між групами країн стають все глибшими^[3].

Сепаратистські конфлікти[ред. | ред. код]

Придністров'я, конфлікт за незалежність від Молдови.
Абхазія і Південна Осетія, конфлікти за незалежність від Грузії.
Чечня, конфлікт за незалежність від Росії.
Нагірний Карабах, конфлікт за незалежність від Азербайджану.
Анексія Криму Росією та вторгнення російських військ на схід України, конфлікт за відокремлення від України (триває в активній фазі).

Громадянські війни[ред. | ред. код]

Двічі на пострадянському просторі виникали громадянські війни, не пов'язані з сепаратизмом.

Громадянська війна в Грузії між силами Звіада Гамсахурдіа і Едуарда Шеварднадзе.
Громадянська війна в Таджикистані, що продовжувалася з 1992 по 1997 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Країни за площею. CIA. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 4 листопада 2012 року.(англ.)
↑ Країни за населенням. CIA. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2012 року.(англ.)
↑ "Пострадянського простору" більше не існує: голова МЗС про міжнародний антагонізм і важливість регіональних альянсів. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

Це незавершена стаття з політології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Area-1] Країни за площею. CIA. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 4 листопада 2012 року.(англ.)

[Population-2] Країни за населенням. CIA. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2012 року.(англ.)

[3] "Пострадянського простору" більше не існує: голова МЗС про міжнародний антагонізм і важливість регіональних альянсів. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

[1]

[2]

[3]

Пострадянські держави

Зміст