Пострєхін Сергій Альбертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Пострєхін
Сергій Пострєхін (№ 5) на фініші «золотого» заїзду на Олімпіаді.

Сергій Пострєхін (№ 5) на фініші «золотого» заїзду на Олімпіаді.
Загальна інформація
Повне ім'я Пострєхін Сергій Альбертович
Місце проживання Херсон
Дата народження 1 листопада 1957(1957-11-01) (58 років)
Херсон
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту Веслування на байдарках та каное
Дисципліна Веслування на каное
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб «Динамо» Херсон
Нац. збірна СРСР СРСР
Нагороди
Орден Дружби народів
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «Знак Пошани»
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Веслування на байдарках та каное
Олімпійські ігри
Золото 1980 Москва Каное-одиночка, 500 метрів
Срібло 1980 Москва Каное-одиночка, 1000 метрів
Чемпіонати світу
Золото 1979 Дуйсбург Каное-одиночка, 500 метрів
Бронза 1978 Бєлград Каное-двійка, 1000 метрів
Бронза 1982 Бєлград Каное-одиночка, 500 метрів

Сергій Альбертович Пострєхін (1 листопада 1957, Херсон) — український каноїст, олімпійський чемпіон.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався у Херсонській середній школі № 34. У 12-річному віці почав займатися веслуванням. Перший тренер — Олександр Колибельников. Закінчив Херсонський державний технологічний інститут.

Виступав за спортивне товариство «Динамо» (Херсон). Багаторазовий чемпіон СРСР на одиночці і двійці (1976—1980, 1982, 1984). Заслужений майстер спорту СРСР — 1979.

На чемпіонаті світу з веслування на байдарках та каное 1979 року в місті Дуйсбург (ФРН) Сергій Пострєхін завював чемпіонський титул на одиночці на дистанції 500 м, ставши одним з творців «херсонського дива» — єдиного випадку, коли всі медалі для збірної команди завоювали представники однієї області.

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійського чемпіона Сергій Пострєхін виборов на московській Олімпіаді на каное-одиночці на дистанції 500 метрів, виступаючи у складі збірної СРСР. На дистанції 1000 метрів він фінішував другим і здобув срібну медаль.

Після закінчення спортивної кар'єри перейшов на тренерську роботу. Виховав двох олімпійських чемпіонів. Був старшим тренером з каное Об'єднаної команди на літніх Олімпійських іграх 1992. Працював в УМВС України в Херсонській області, займався організацією і навчанням особового складу у відділенні професійної підготовки зі стрільби і бойового самбо.

З початку 1990-х ситав успішним бізнесменом. Створив мережу продуктових магазинів, відкрив млиновий комплекс. Як антикризовий менеджер, вивів з банкрутства Херсонську друкарню. Був одним з організаторів залучення інвестицій в будівництво автобану Київ—Одеса. З 1999 року був керівником інвестиційних програм «Західінкомбанка».

Очолює Херсонське відділення Національного олімпійського комітету України.

Література[ред.ред. код]

  • Брусилова А. Сергей Пострехин: «В детстве мечтал иметь пятерку по поведению» / Брусилова А. // Голос Укр. — 2005. — 16 февр. — С. 10.
  • Голобородько В. Його велика перемога / Голобородько В. // Молодь Укр. — 1981. — 14 квіт.
  • Олимпийский чемпион Сергей Пострехин: "В детстве мечтал о походах, «Зарнице» и пятерке по поведению // Херсон. вісник. — 2005. — 8 квіт. — С. 4.
  • Олимпийский чемпион Сергей Пострехин: «Я боролся за престиж Родины» // Голос Укр. — 2006. — 14 февр. — С. 16.
  • Пострехин Сергей Альбертович // Кто есть кто в Херсонской области: биограф. справочник. — Херсон: Слаж, 2005. — С. 333.

Посилання[ред.ред. код]