Постцентральна звивина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Постцентральна звивина
Postcentral gyrus.png
Постцентральна звивина головного мозку людини
Ba1 2 3.png
Поля Бродмана 3, 1 and 2. Поле Бродмана 3 позначено червоним, поле 1 зеленим, і поле 2 жовтим.
Латинська назва Gyrus postcentralis
Анатомія Грея subject #189 823

Commons-logo.svg Постцентральна звивина у Вікісховищі

Постцентральна звивина (анімація)

Постцентральна звивина - помітна структура в тім'яній частці людського мозку.  В ній розташована первинна соматосенсорна кора, основна ділянка, в якій відбувається процес сприйняття тактильної чутливості. Як і інші сенсорні зони, має власну карту чуттєвого простору, т. зв. сенсорний гомункулус.

Первинна соматосенсорна кора була спочатку визначена за допомогою досліджень поверхневої стимуляції кори головного мозку Вайлдером Пенфілдом, а також паралельних досліджень поверхневого потенціалу Барда, Вулсі, і Маршалла (англ. Bard, Woolsey, and Marshall). Хоча спочатку вважалося, що постцентральній звивині приблизно відповідають поля Бродмана 3, 1 і 2, більш недавня робота Каас(Kaas) проказала, що тільки зона 3 може бути віднесена до первинної соматосенсорной кори, бо вона отримує більшу частину таламокортикальних волокон із сенсорною вхідною інформацією.

В первинній соматосенсорной корі тактильні представництва впорядковано розташовані в перевернутому вигляді з носка (у верхній частині півкулі головного мозку) до рота (знизу). Однак, деякі частини тіла можуть контролюватися областями кори, які частково перекриваються. Кожна півкуля головного мозку в первинній соматосенсорной корі містить тактильні уявлення тільки протилежної (контралатеральної) сторони тіла. Розміри площ у первинній соматосенсорній корі, що відповідають певним частинам тіла не пропорційні абсолютним величинам на поверхні тіла, але адекватні відносній щільності шкірних тактильних рецепторів в цій ділянці. З цієї причини, людські губи і руки мають більше представництво, ніж інші частини тіла.

Структура[ред.ред. код]

Бічна постцентральна звивина межує з:

Поля Бродмана 3, 1 і 2[ред.ред. код]

Поля Бродмана 3, 1 і 2 складають основу соматосенсорної кори головного мозку (або С1). Корбініан Бродман, вивчаючи гістологічну будову кори, зрізи препаратів кори мозку трохи косо, і першим помітив поле 1; однак, якщо рухатися спереду дозаду, поля Бродмана слід позначати 3, 1, і 2, відповідно.

Поле Бродмана 3 (ПБ3) поділяється на зони та . ПБ 1 займає вершину постцентральної звивини, ростральний кордон ПБ-3а знаходиться в нижній частині Центральної борозни, і каудальніше до нього примикає . Далі ПБ-1, разом із ПБ 2 йдуть разом і закінчуються в нижній частині постцентральної борозни. Поле Бродмана  в даний час розглядається як первинна соматосенсорна кора, тому що 1) воно отримує потужну імпульсацію від таламічних ядер (лат. nuclei pulvinares) ; 2) його нейрони сильно реагують на соматосенсорні, але ігнорують інші подразники; 3) пошкодження цієї ділянки погіршують соматичну сенсорику; і 4) електрична стимуляція цієї ділянки викликає соматичні відчуття. Поле 3а також отримує потужну вхідну імпульсацію від таламуса; однак, відповідає за пропріоцепцію (глибоку чутливість).

Поля 1 і 2 отримують потужну імпульсацію з поля . Проекційні волокна від до 1 передусім несуть інформацію про текстуру поверхні (наприклдад, при розрізненні предметів на дотик); проекція поля на поле 2 несе інформацію про розмір і форму предметів на дотик. Ураження, що захоплюють ці поля, викликають, відповідно, передбачувані дисфункції в розрізненні текстури поверхні, розміру й форми предметів.

Соматосенсорная кора, як і інші ділянки неокортексу, має поділ на шари. Як і решта сенсорної кори (наприклад, зорової, слухової) отримує вхідну імпульсацію з таламуса на шар IV, який, у свою чергу, передає її на інші шари. 

Ця ділянка кори, як показали Уайлдер Пенфілд та інші, організована соматотопічно, утворюючи щось на зразок гомункула (див. серед додаткових зображень). Тобто, ноги і тулуб розташований по середній лінії; руки розташовані уздовж середньої зони; і обличчя в нижній частині малюнку. 

Клінічне значення[ред.ред. код]

Ураження первинної соматосенсорної кори продукують характерні симптоми, в тому числі: аграфестезію, астереогнозію, гемігіпестезію, а також втрати вібраційної чутливості, пропріоцепції (глибокої чутливості) й тонкого шкірного відчуття (через те, що третій нейрон з lemniscus medialis не може приєднатися через синапс до кори). Ураження первинної соматосенсорної кори може також викликати гемінеглект (англ. hemineglect — ігнорування половини тіла) при ураженні недоминантної півкулі. А в результаті руйнування полів 3, 1 і 2  виникає контралатеральна гемігіпестезія й астереогноз.

Ураження первинної соматосенсорної кори можуть також призвести до зменшення відчуття т. зв. ноціцептивного болю, температурної чутливості, недиференційованої тактильної чутливості, але, оскільки інформація зі спіноталамічного шляху інтерпретується, в основному, іншими областями мозку (див. кора і поясна звивина), ця симптоматика не така актуальна.

См. також[ред.ред. код]

Додаткові зображення[ред.ред. код]