Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Emblem of the Ukrainian SSR.svgПостійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР
Embassy of Ukraine in Moscow.JPG
Країна УРСР
Відкрите 1921-1991
Адреса Москва, Леонтіївський провулок, 18.
Сторінка [ Офіційна сторінка]
Координати 55°45′38″ пн. ш. 37°36′20″ сх. д. / 55.7605833300277780° пн. ш. 37.60569444002777573° сх. д. / 55.7605833300277780; 37.60569444002777573Координати: 55°45′38″ пн. ш. 37°36′20″ сх. д. / 55.7605833300277780° пн. ш. 37.60569444002777573° сх. д. / 55.7605833300277780; 37.60569444002777573

Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР — постійно діюча місія УРСР при Уряді СРСР, знаходилася в Москві в Леонтіївському провулку.

Завдання представництва[ред. | ред. код]

Представництво утворене з метою забезпечення систематичного зв'язку між урядом УРСР та урядом СРСР у розгляді і вирішенні питань, поставлених Радою Міністрів та іншими органами УРСР, в Раді Міністрів СРСР та інших органах СРСР;

  • Брало участь у розробці і розгляді проектів постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР з питань, що стосуються Української РСР;
  • у підготовці і розгляді в Держплані СРСР, міністерствах, державних комітетах і відомствах СРСР, а також у комісіях, що утворюються Радою Міністрів СРСР, проектів державних планів економічного і соціального розвитку, державного бюджету та інших питань, що стосуються Української РСР;

Історія діяльності[ред. | ред. код]

У грудні 1921 року було засноване Повноважне представництво УСРР в РСФРР, утворене через об'єднання дипломатичної місії УСРР при РНК РСФРР та Представництва УСРР у справах господарського будівництва при уряді РСФРР. Повноважне представництво було не тільки органом зв'язку з урядом РСФРР та іншими радянськими республіками й зарубіжними країнами, а й деякою мірою виконувало функції дипломатичного органу.

З утворенням Радянського Союзу Повноважне представництво втратило функції зовнішніх зносин, воно перестало іменуватися «повноважним» і постійно перебувало при уряді СРСР. Його функції були визначені в Положенні про Постійне представництво УСРР при уряді СРСР від 24 січня 1924. Згідно з Положенням Постійне представництво створювалося для зв'язку УСРР з СРСР, максимального виявлення у загальносоюзному будівництві політичних, економічних, культурних, побутових та інших відмінностей і потреб УСРР, а також для захисту її інтересів. Крім узгодження позицій в економічному і культурному будівництві, воно мало право брати участь у законодавчій діяльності.

У лютому 1931 постійне представництво УРСР було перетворено на постійне представництво Уряду УРСР при Уряді СРСР, його компетенція звузилася і була обмежена питаннями господарського та культурного будівництва.[1]

За розпорядженням N ГКО-5296 від 5 березня 1944 року Державного комітету оборони СРСР Раднаркому УРСР для розміщення в ньому Постійного Представництва Раднаркому УРСР при Раднаркомі СРСР було передано двоповерховий будинок площею 1038 кв.м за адресою: м. Москва, Леонтіївський провулок, 18/17. [2]

У 1947 році представництво УРСР в Москві було перетворене на Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР. Згідно з Положенням від 29 грудня 1976 воно мало право брати участь у розробці й розгляді урядовими органами СРСР проектів постанов і розпоряджень, проектів народногосподарських планів, державного бюджету та інших питань, що стосувалися України, виконувати окремі завдання і доручення українського уряду, здійснювати зв'язок органів управління УРСР з відповідними органами СРСР та інших союзних республік.

У 1991 році Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР припинило своє існування.

У 1992 році в будівлі представництва почало роботу Посольство України в Росії.

Постійні представники УРСР[ред. | ред. код]

  1. Полоз Михайло Миколайович (1921-1922)
  2. Приходько Антон Терентійович (1922-1924)
  3. Петровський Данило Іванович (1924-1929)
  4. Сухомлин Кирило Васильович (1932)
  5. Порайко Василь Іванович (1932-1935)
  6. Поляков Василь Васильович (1935-1937)
  7. Рожанський Павло Павлович (1942-1943)
  8. Рудницький Петро Васильович (1944-1946)
  9. Підгорний Микола Вікторович (1946-1950)
  10. Онищенко Григорій Потапович (1950-1953)
  11. Дудін Юрій Іванович (1953-1976)
  12. Пічужкін Михайло Сергійович (1976-1991)
  13. Федоров Володимир Григорович (1991-1992)[3]

Законодавче забезпечення діяльності представництва[ред. | ред. код]

  • РАДА НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР ПОСТАНОВА від 11 січня 1926 р. Харків Наказ Постійному Представництву УСРР при Уряді СРСР[4]
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 29 грудня 1976 р. N 588 Київ Про затвердження Положення про Постійне представництво Ради Міністрів Української РСР при Раді Міністрів СРСР[5]
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 28 січня 1981 р. N 45 Київ Про внесення змін до Положення про Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР[6]

Література[ред. | ред. код]

  • Постоянные представительства - органы связи Советов министров союзных республик с Советом министров СССР /А. М. Крохоткин.//Советское государство и право. -1962. - № 11. - С. 89 - 97[7]
  • Муксинов И. Ш. О взаимоотношениях Совета Министров союзной республики с министерствами и иными ведомствами Союза ССР // Правовые проблемы науки управления. - М.: Юрид. лит., 1966. - С. 45-52[8]
  • Василенко В.А. Постійне Представництво Ради міністрів УРСР при Раді Міністрів Союзу РСР як орган зовнішніх зносин Української РСР // Вісник Київського університету / Київський університет ім. Т.Г. Шевченка. – Київ, 1965. – С. 68-73.
  • Чехович В. А. Постійне представництво Ради Міністрів Української РСР при Раді Міністрів Союзу РСР: Історія і сучасність. В кн.: Правова д-ва, в. 1. К., 1992.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Народному комісару постачання СРСР т. А. І. Мікояну «Про продовольчу допомогу безпритульним дітям на Україні» (Особисто. Таємно. Постійне Представництво УСРР при уряді СРСР. Москва) (13 червня 1933 р.)
  2. Угода між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв Російської Федерації в Україні та України в Російській Федерації 19 листопада 1998 року
  3. ПОСТАНОВА Ради Міністрів УРСР від 5 серпня 1991 р. N 129
  4. РАДА НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР ПОСТАНОВА від 11 січня 1926 р.
  5. РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 29 грудня 1976 р. N 588
  6. РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 28 січня 1981 р. N 45
  7. Постоянные представительства - органы связи Советов Министров союзных республик с Советом Министров СССР. Крохоткин, А. М.
  8. О взаимоотношениях Совета Министров союзной республики с министерствами и иными ведомствами Союза ССР

Посилання[ред. | ред. код]