Посудина високого тиску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горизонтальна посудина високого тиску зі сталі

Посудина високого тиску - закритий контейнер, призначений для зберігання газів або рідин, які перебувають під тиском, що істотно відрізняється від тиску навколишнього середовища.

Різниця між внутрішнім та зовнішнім тиском є небезпечною. В історії розвитку та експлуатації посудин високого тиску бували нещасні випадки, які призводили до жертв. Отже, проектування, виробництво та експлуатація посудин під тиском регулюється на рівні відомств і законодавства. Через це визначення посудини під тиском може бути різним в різних країнах, але обов'язково включає в себе параметри такі як максимально безпечна температура і тиск.

Історія посудин високого тиску[ред. | ред. код]

10 000 пси[convert: unknown unit] посудина під тиском 1919 року, обмотана дротом з високоміцної сталі й скріплена поздовжніми сталевими стрижнями, щоб утримувати кришки на кінцях.

Посудини високого тиску були винайдені під час промислової революції, зокрема у Великій Британії. Їх використовували як котли, які виробляють Парапару, щоб рухати парові двигуни.

Нещасні випадки під час вибухів котлів призвели до встановлення стандартів дизайну, тестування і системи сертифікації.

Однією з ранніх спроб розробити посудину здатну витримувати тиск до 10 000 PSI[convert: unknown unit] була побудова резервуара діаметром 6 в[convert: unknown unit] 1919 року. Він був обмотаний двома шарами високоміцного дроту, щоб запобігти розриву бічної стінки. Поздовжні високоміцні стрижнів утримували від розриву торцеві кришки[1].

Характеристики посудин високого тиску[ред. | ред. код]

  1. Ingenious Coal-Gas Motor Tank, Popular Science monthly, January 1919, page 27, Scanned by Google Books: http://books.google.com/books?id=HykDAAAAMBAJ&pg=PA13