Посудомийна машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Посудомийна машина
Dishwasher open for loading.jpg
Прозора модель посудомийної машини в роботі.

Посудомийна машина (англ. dishwasher) — електромеханічна установка для автоматичного миття посуду. Застосовується як у закладах громадського харчування, так і в домашніх умовах. Посудомийна машина підключається до електромережі, водопроводу і каналізації.

Історія[ред.ред. код]

У 1886 році в Чикаґо з'явилася у продажу перша посудомийна машина, створена Джозефіною Кокрейн.

Принцип мийки[ред.ред. код]

Підготовка. Посуд укладається в кошики і лотки, призначені для посуду різних типів. Вибирається програма мийки. У спеціальні контейнери завантажується (порошкоподібний або таблетований) миючий засіб, або подається концентрована рідина для миття, яка призначена спеціально для посудомийних машин.

Замочування. Як і при ручному митті для видалення присохлих або пригорілих фрагментів їжі добре підходить замочування. Посуд збризкують холодною водою з малою кількістю (або без) миючого засобу і залишають на деякий час. Згодом, при митті, залишки що відмокли видаляються набагато легше.

Мийка. Процес протікає в такий спосіб: вода необхідної температури (залежно від обраної програми миття) з миючим засобом під тиском тонкими цівками розбризкується обертовими розпилювачами на посуд як знизу, так, в залежності від моделі і зверху, змиваючи залишки їжі і жиру.

Полоскання. Після закінчення процедури мийки відбувається кілька циклів полоскання чистою водою з додаванням ополіскувача, завдяки якому на посуді після висихання не залишається слідів від висохлих крапель води.

Сушка. Потім, якщо машина має функцію сушіння, посуд висушується. Відбувається це або за допомогою потоку гарячого повітря (зустрічається рідше), або шляхом конденсації вологи. Останній спосіб реалізований наступним чином. При останньому полосканні посуду відбувається нагрів води (і, як наслідок, самої посуду). Потім вода видаляється, а остигаючі стінки машини конденсують на своїх внутрішніх поверхнях вологу що випаровується з гарячого посуду. Остання стікає по стінках в каналізацію.

Переваги та недоліки[ред.ред. код]

Переваги[ред.ред. код]

  • Оскільки людина не торкається до посуду під час миття, для неї можуть бути використані дуже сильні мийні засоби, які при ручному митті небезпечні для шкіри.
  • З тієї ж причини можливе миття і полоскання посуду при високій температурі води (55-65 °C)
  • Витрата води нижче щодо ручного миття. Економія досягається за рахунок багаторазового використання однієї і тієї ж води на кожному етапі мийки.
  • Не потрібна обов'язкова наявність гарячого водопостачання.
  • Не потрібен широкий асортимент мийних і абразивних засобів, губок, щіток тощо. Досить спеціальної солі для пом'якшення води і одного типу мийного засобу.
  • Роль людини в митті посуду зводиться до завантаження в машину брудного посуду і розвантажування чистого. Сам процес не вимагає участі або спостереження і може відбуватися в будь-який час.

Недоліки[ред.ред. код]

  • Неможливість мийки деяких типів посуду:
    • нежаростійких пластмасових предметів; пластмасові предмети можливо мити тільки в промисловій посудомийній машині
    • дерев'яних дощок;
    • олов'яних або мідних предметів; цей тип посуду миється тільки в промислових посудомийних машинах;
    • алюмінієвого посуду; при використанні спеціального миючого засобу для алюмінієвого посуду в промислових машинах;
    • кришталевого посуду з домішками свинцю; промислові машини використовують температуру ополіскування 65 градусів цельсія, таким чином вони спроектовані для миття склянок, фужерів і предметів з тонкого скла;
    • столових приладів з іржавіючої сталі;
    • столових приладів з дерев'яними, порцеляновими, роговими, або перламутровими ручками;
    • старовинного посуду, покриття якого не є теплостійким;
    • склеєного посуду.
  • Машина вимагає підключення до електромережі, розрахованого на потужність близько 2,3 кіловат.
  • Машина вимагає підключення до джерела водопостачання і каналізації кваліфікованим персоналом.

Класифікація[ред.ред. код]

  • Промислові
  • Домашні
    • На підлогу
      • «Вузькі», шириною 45 см (на 9-13 комплектів посуду)
      • «Повноформатні», шириною 60 см (на 7-16 комплектів посуду)
    • На стіл (на 4-6 комплектів посуду)

Домашні посудомийні машини розрізняють за:

  • Місткістю;
  • Розміром;
  • Режимом роботи (наявність прискореної, біо- та інших типів програм миття та ополіскування);
  • Шумністю роботи (часто посудомийні машини запускають на ніч);
  • Економічністю споживання води;
  • Економічністю споживання електроенергії (від 0,57 до 1,7 кВт · год для 1 циклу за стандартною програмою;
  • Тривалістю мийного циклу (29-180 хвилин для стандартної програми);
  • Можливістю інтегрування в меблі (відсутня, часткова або повна);
  • Можливістю підключення до гарячого водопостачання[1];
  • Типом завантаження: з відкидними дверцятами і кошиками або ящиками що висовуються.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Традиційно домашні посудомийні машини підключаються тільки до холодного водопостачання. Підключати такі машини до гарячої води замість холодної, зазвичай не рекомендується керівництвом з експлуатації, оскільки різко скорочує термін служби деяких агрегатів машини, не розрахованих на контакт з гарячою водою. Можливість підключення машини додатково до гарячого водопостачання розглядається як плюс, оскільки дозволяє набирати гарячу воду (для відповідних фаз мийки) без додаткової витрати електрики.

Посилання[ред.ред. код]


Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.